о, в мене таке саме було, як малий плакав.
І якщо перший місяць він трохи гамкав, трохи спав, то потім він хотів навіть спати з грудьми в роті. І коли я його клала в коляску - волав страшенно. Не завжди, звісно. Але коли просинався - знову починав волати. Спав по 40 хв, і коли я дивилася на мам, які гуляють по 3 години, відчувала себе нікчемою. :( Втрясати малого в колясці я просто не могла.
В три місяці Роман присосався всерйоз і надовго. Бісили конкретно заявочки типу "та давай я куплю йому соску", "Ромчик, ти шо, соску хочеш?" (бабуськи видавали таке :x ). Чуючі чудні слова, що "мій Максимчик їсть вже раз в 3.5-4 години" мій настрій падав вниз :(
Ну не могла я сунути дитині в рота той кусок гуми - :mrgreen:
Процес спання подовше і довгогодинного цямкання вирішився просто - я його примотала слінгом і пішли ми гуляти в ліс. Заколисаний ходьбою і шумом дерев Ромась почав чудесно спати :yahoo: , а гуляючі так сама по собі (я так з дитинства люблю) я собі всяке думала-передумувала і мені ставало легше :)
І от десь з 3.5 до 4 міс був дуже важкий (напевне, найважчий) період в нас - Ромка часто плакав, не знаю чого. І в колясці, і в слінгу, і на руках :o Чуючи всі ці про 3 годинні гуляння, про соски, чайочки - постійно закрадалася думка, яка я погана і шось собі видумую
А після 4-х якось різко попустило. Дитина стала спати і в колясці, і в слінгу, і на диванчику. Почав багато сміятися. І от відтоді і аж дотепер мене тільки гордість розпирає за малого - який він в мене молодець :)
Мені здається, що в кожної мами були періоди, коли вона відчувала себе жахливою мамою. І, як на мене, краще відчувати себе жахливою мамою і старитися виправити щось (ну навіть мазання бепантеном подразнення - це ж теж допомога, і носіння на руках невідомо чого волаючого малючка), ніж просто спихнути дитя бабусі.
Згадуючи свої перші місяці материнства скажу, що я була дуже невпевнена і вічно сумнівалася, чи добре роблю. І ще мені дуже допомагало спілкування з мамами, які мають схожі погляди, і онлайн, і офлайн - не мало значення.
Alisa, ти хороша мама, ти дуже за дитя хвилюєшся - я тебе чудово розумію! Скоро ти станеш впевненішою мамою, і зразу відчуєш себе хорошою мамою :)
Люби і корми - і все буде добре! :emphaty: