Чи повинні родичі обовязково спілкуватися між собою?

[Natalinda]

От прочитала в одній із тем думку про те що родичі, особливо близькі повинні спілкуватися між собою.
А як ви думаєте, чи справді так?

Якщо одна сторна хоче спілкуватися, а інша ні, то хіба варто робити це через силу?

[Перлинка]

Я сплкуюсь тільки з тими з ким хочу,незалежно від того чи то родичі чи хто

[олеся]

Я вважаю що повинні хоч намагатися не втратити того спілкування рідні, бо потім в зрілому віці про це пошкодують... Ну не всі звичайно... Але знаю такий випадок, коли сестра не спілкувалася з братом бо чоловік сестри не хотів вони постійно сварилися... Зараз вони про це жаліють, бо чоловік сестри і не спілкується далі, але та сестра ходить до них і до їх дітей і лише жаліє про втрачений час.
Але бачитися наприклад не завжди виходить, то зовсім інше свідомо уникати такого спілкування без будь якого пояснення...

[Shalimar]

ни не повынни. Шо це за новости. Шо за примусови обовязки таки. Все по желанию.

[flower]

коли мова іде про самих самих рідних, то мені теж здається шо зв'язки таки треба підтримувати, але якшо людина не йде на контакт декілька раз, то я забиваю на таку людину. Не хоче, значить не треба! не люблю я бігати за людьми.

[oksa_mal]

але якшо людина не йде на контакт декілька раз, то я забиваю на таку людину. Не хоче, значить не треба

я теж такої думки. Маю декілька таких родичів і знаймих, -баба з воза .

[Lesya]

Це гаряча тема для мене. Маю хрестного. За життя бачила його напевно 3 рази. А як запросила на власне весілля, то він почав надзвонювати періодично, запросив на празник, ми з чоловіком поїхали, я тоді вагітна вже була. Взяли з собою мою бабцю, бо то її родина. Минулого року на празник не поїхала, він образився. Ну куди з двома дітьми, коли малій 2 міс? І бабця постійно мене тероризує, щоб я до нього дзвонила, питала про здоров"я, дітей, внуків... А я не можу. Не знаю я їх. Каже, що мушу підтримувати стосунки. А де вони всі родичі дорогі були ці 23-27 років мого життя? Воно то ніби добре, стосунки в родині близькій і далекій, але я наймолодша, то де вони?

[Marichka]

І в мене подібні є історії.Не можу я просто так дзвонити,вітати,навідувати,як то далеко.Крім родинних,нас не зв"язують ніякі зв"язки,немає нічого спільного...

[ІВАНОЧКА]

в мене теж родичів багато але я з ними навіть незнаю про що говорити, так , добрий день- допобачення... вони мною не цікавляться... а мені до них що?!

[mamatalka]

В мене часто-густо буває, що стосунки з родичами підтримуються на рівні "привіт! як справи? як здоров’я? як діти?", тощо. І начебто спілкуєшся, але в душу без запрошення не лізеш. Вважаю, що я уже не в такому віці, щоб на когось ображатися та не розмовляти. Це все у мене залишилося в юнацькому віці, де панував максималізм: або так, або ніяк. А зараз не витрачаю сили та нерви на непотрібні речі, життя навчило йти на компроміс.