Родинний форум "Сімейка"

Йшла вчора по малого і мимо пробігали дві дівчьонки підліткового віку. Мені пів фрази їхньої почулося: "Та мама в курсі, шо я з тобою пішла... А шо я їй мала казати?.. Якби вона знала..." Мені смішно стало з тих тайн, але одразу ж згадалися часи мого підліткового віку. Блін. Та моя мама навіть десятої частини не знала з того, шо я робила, про шо говорила, з ким проводила час, і взагалі всяких таких нюансів. Довіряти мамі почала аж коли народила першу дитину. Тоді всі таємниці якось походу зникли. Але багато про шо з моїх юних літ моя мама навіть мабуть і не здогадуєтся. А ваші батьки були для вас друзями в юні роки? Вони знали кожен ваш крок, чи ви таки шось втаювали?
А зараз ви у всьому довіряєте своїм батькам, чи батькам чоловіка? Все розказуєте, чи маєте якісь свої від них маленькі таємнички?

Всіх моїх підліткових таємниць мама також не знала і не знає. Довіряти їй я то довіряла і довіряю. Але мама вже то всьо пройшла і якби з чимось таким сверх сєкрєтним поділилася, то вона могла б повчати і переживати без причини. Шось собі навіяти, то в неї скоро виходить. З батьками ділюся тим, що вважаю за потрібне. Тоді , справді, щось путнє порадять, а всього такого їм не треба. Нащо лишній раз нагружати.

Сніжинка написав:Всіх моїх підліткових таємниць мама також не знала і не знає.

І в мене так само. Навіть і зараз живемо в одній хаті, але чомусь всеодно є деякі таємниці wink незнаю з чим це повязано, але чомусь неможу повністю бути з нею відвертою =) ще з підліткового віку знаю що краще змовчати, бо потім перепаде acute

не пам"ятаю чий це вислів, але дуже запав в душу:
"Діти люблять своїх батьків лише в дитинстві. Потім вони починають їх оцінювати. Іноді навіть прощають."

Мала і маю.Ділюся лише з чоловіком,якщо знаю наперед її поведінку

моя мама не розуміє нашо я стільки шмоток дітям купую,то все хочу заховати,але вона переважно завжди всеодно потрапляє на примірки чи розпаковки посилок ,ну якось так випадково

а я завжди ділилась з мамою всім, вона для мене була завжди подругою.Але тепер звичайно не все їй розповідаю, інколи , щоб не хвилювати її.А з свекрухою не ділюсь всім, бо вона закрита людина чомусь мені важко з нею.Ніби до всіх підхід знаходила, а до неї не можу.

Мала, маю і буду мати. І від мами, і від сестри, і, мабуть, від чоловіка, і точно вже від інших родичів, а про свекруху то й мови нема. Від мами є таємниці, бо їй не треба всього знати, нащо зайвих хвилювань. Та й взагалі, мої таємниці стосуються переважно бурної юності, а зараз, то побутові секрети, як на мене, дрібниці. Ну і я нікому в душу не лізу, і мені не треба. Хоча, зараз і з мамою і з сестрою стосунки дуже близькі і довірливі. З чоловіком само собою, то єдина людина, якій можу розказати найбільше. І то, мабуть, не все. Вважаю, що кожна людина має право мати якісь таємниці від кого б то не було, якщо того потребує її характер і т.д.

Мала, маю і буду мати. Особливо від свекрухи. Від мами мало маю і то переважно якісь дрібниці. Від чоловіка теж не багато, але є парочка

Мої таємниці незнає ніхто,щоб їх серце неболіло!!!!!!