Родинний форум "Сімейка"

я не один раз чула цю, як на мене, дурну приказку. До мене не дуже доходив її зміст.
Вже більше місяця з нами в парку гуляє дуже молода дівчина (14-15 років) з однорічним хлопчиком. Я не дуже її розпитувала хто вона, зараз всяке можливе, але впринципі правильно думала-це не мама, а сестричка того хлопчика. От загдую коли мені було 5, родилася моя сестра і мама часто заставляла мене з нею гратися. Думаю, що і в цієї дівчини є свої, цікавіші справи, ніж бавити брата. Ні, ви не подумайте, я не проти щоби допопмогти мамі, КОЛИ ТА ГОТУЄ ВЕЧЕРЮ і побавитится з дитиною, але я проти, коли батьки перекладають свої батьківські обов'язки на старших дітей.

krapk@ згідна з вами.Тим більше якщо дівчинці 15 років,їй по парку хочеться погуляти з подружками а не з дитиною

Я в 14-15 років своїх 2-рідних братиків і сестричок бавила, сусідських дітей, але я сама того хотіла, мене ніхто не заставляв і це було не дуже часто. Навіть в 15 років це ще дитина, в неї є свої друзі, якісь свої справи, навчання в кінці-кінців. Я вважаю, що це не справедливо стосовно дитини не давати їй можливості бачитися з друзями і постійно займатися молодшим братиком чи сестричкою. Я би й не довірила з таким маленьким карапузиком гуляти дитині (хіба що в дворі), а що як маля їсти захоче чи просто закатає істерику, як та сестричка має допомогти?

Згідна в тобою. Нерозумію я таких батьків які перекладають на старших дітей СВОЇ батьківські обовяски. Дорослі люди народжують дітей для себе і лише для себе. Скільки б років не було старшій дитині, вона впершу чергу дитина, а не нянька для братика чи сестрички. Так допомогти трішки, замічу саме ТРІШКИ мамі, це обовясково, допомогти інколи переодіти, чи погратись трохи поки мама порається по дому, навіть можливо інколи (раз в місяць) з годинку погуляти на вулиці. Але не перекладати купу обовязків. Діти скоро виростуть і ще сповна наняньчаться своїх дітей. Бо інакше награвшись з братами і сестрами зачасту такі діти ще дуже довго, а інколи і взагалі не хочуть мати власних дітей.
Я навіть реальний приклад такий маю. Друг мого чоловіка з дуже багатодітної сімї (їх в сімї 11). Він найстарший, ну і відповідно практично усіх своїх сестер і брата (у них в сімї 9 сестер і 2 брати) виняньчив саме він, бо його як старшого завжди заставляли бавитись з ними. Зараз йому майже 30 і він відкрито говорить, що своє він вже виняньчив. Більше нехоче. КАже, що навіть якщо він колись і одружиться, то більше як 1 дитину він не хоче.

КлубНіка написав:Діти скоро виростуть і ще сповна наняньчаться своїх дітей. Бо інакше награвшись з братами і сестрами зачасту такі діти ще дуже довго, а інколи і взагалі не хочуть мати власних дітей.

Тільки що хотіла написати. Також знаю такі випадки, що потім не хочуть мати своїх дітей, бо ті діти їм фактично вкрали власне дитинство, от вони й надолужують.

питала я сьогодні її маму по цій темі. Вона каже, що не заствляють, але тіпа просять, що дуже треба. Я питаю а коли уроки робить-пізно вечором. Тобто на лічку, лиш шкільні перерви лишаються. Печально.

В моїх знайомих старші нормально бавили молодшу і водили в садок, бо розуміли, шо треба. Але вони вже конкретно старші. Там різниця більше, ніж 10 років. Тому для них це навпаки - тренування ;-)

Сестра мого чоловіка (в них 14 років різниці) часто гадує, як її подруги йшли гуляти містом, шукати пригоди, знайомитись хлопцями ... а вона брата по двору катала.

П.С. Але ми з чоловіком часом жартуєм , що Ілічка в нас для любові , а Данічку народим, щоб нас на старість глядів

Alisa

а може буде Даночка,а не Данічка ?

Alisa ага, у нас така ж ситуація і відбулась - чекали на Данічку, а народилась Даночка :grin: