Родинний форум "Сімейка"

у багатьох подружжях один з партнерів (або і обидвоє) має близького друга протилежної статі. До якої межі такі дружні стосунки залишаютсья дружніми? Що вказує на те, що дружба починає ставати небезпечно близькою? що можна розцінювати, як зраду або крок до неї? хто більше ризикує, будуючи і утримуючи таку дружбу: чоловік чи дружина?

я шота після вагітності рєвнівой стала, того "подруги" б не витримала, але такої й не було. тим самим і мужу відплачую :-| ну і потреби в "другові протилежної статі" теж не відчуваю.
а шо можна вважати кроком до зради, то напевне коли тому другові можеш розказати шось важливе для тебе, але не кажеш мужу/жоні

Мені також важко мудрувати на цю тему,бо ні я ні мій чоловік таких друзів не маємо.І то не випадковість,бо як я так і він вважаємо,що їх і не має бути,тому що межа дійсно дуже тонка.

Його колишня дружина дуже хотіла "дружити",і налагодити зі мною "цивілізовані стосунки",я наївна спочатку була згідна,йшла на контакт,але коли взнала її краще припинила всяке спілкування(ми досі ніколи не бачились,лиш по телефону).Мене особисто з нею нічого не зєднує і нічого спільного нема,те що її діти проводили в нашому домі багато часу-її проблеми,вони вже були досить дорослі,щоб вона могла роздавати їм ЦУ на пряму по телефону,без моєї участі.
Тому дружити сімями ,святкувати разом урочисті дати дітей як це часто цивілізовано роблять в Європі я не мала жодного бажання,бо знаю ,що ця людина щастя нам не бажає і просто напросто мені неприємна.

завжди мала багато друзів-чоловіків (в мене лиш 2 реальні подружки), і ні з ким з них не спала, в смислі з чоловіками. Тобто зради не було. Флірт легкий звичайно десь по п'яні виникав.

"Вголос про це"
У стосунках буває всяке. Радість - змінюється сльозами, біль - щастям.

Але що робити, коли бачиш, усвідомлюєш (!) І приймаєш факт зради коханої людини? Зради ... Слово то яке .. гммм, дивне чи що. Всього шість літер, а за ними прірва. Розбите серце, докори у свій бік, закиди в його. Аналіз ситуації (якщо це можна так назвати) і фрази: що в мені так, чому це відбулося і чим я таке ставлення заслужила.

Відповідь банальна і проста. Винних тут немає.

Варто пожурити гормони, нестабільну політичну ситуацію і свою ступінь зайнятості.

Іноді, дурість у вигляді зради відбувається від нічого робити. Іноді, бо ти по голівці його забула погладити. А іноді в чоловікові просто брикає його чоловіче начало як у бика-запліднювача. Зібрати неміряно самок і кожну відзначити своїм тавром, своїм запахом, показати свою чоловічу силу. У биків це виходить, у чоловіків ні.

Гірше, коли зрада ставати не разовим викидом гормонального потенціалу, а переростає в серйозні стосунки. Тут з'являється ще одне дивне слово - суперниця.

Ми суперництво любимо, воно нас і стимулює до просування вперед. Любимо, правда, тільки на роботі, в варінні борщу і в крутості зовнішнього вигляду. А у відносинах нам такого не треба. Не треба і все.

Шкода, тільки що не завжди доля-лиходійка запитує нас, а треба власне ця суперниця нам чи ні.

Ну так все ж таки що робити коли факт зради побачений, усвідомлений і прийнятий? Жити далі, нічого не показуючи? Розірвати відносини? Самоій зрадити?

Правильного рішення немає. Вибір індивідуальний. Я свій зробила.

Я вільна.

Nymydora написав:До якої межі такі дружні стосунки залишаються дружніми? Що вказує на те, що дружба починає ставати небезпечно близькою?

Дружба є доти, доки хтось з друзів не починає думати про свого співрозмовника більше, ніж потрібно. Тоді вже тре бити на сполох, тобто зменшувати тривалості спілкування і особливо зустрічі (якщо такі є).

Nymydora написав:що можна розцінювати, як зраду або крок до неї?

Думаю, все починається з поцілунку...зовсім не дружнього. Хоча, якщо покопати глибше, то і думаючи про друга не як про друга, ми вже зраджуєм своїй половинці.

Nymydora написав:хто більше ризикує, будуючи і утримуючи таку дружбу: чоловік чи дружина?

отут не знаю, що відповісти. :head: :head:

І в нас таких близьких друзів не має :) (є дружні відносини).
А небезпечною дружба стає тоді,коли один з друзів думає, що вони друзі,а інший не так.

Nelya написав:Тоді вже тре бити на сполох, тобто зменшувати тривалості спілкування і особливо зустрічі (якщо такі є).

100%
Часто дружба людей протилежної статі закінчується фліртом,романом,ліжком,або навіть весіллям.
:hz:

Nymydora написав:у багатьох подружжях один з партнерів (або і обидвоє) має близького друга протилежної статі. До якої межі такі дружні стосунки залишаютсья дружніми? Що вказує на те, що дружба починає ставати небезпечно близькою? що можна розцінювати, як зраду або крок до неї? хто більше ризикує, будуючи і утримуючи таку дружбу: чоловік чи дружина?

В мене з самого дитинства був і є найкращий друг. Ми з ним були, як брат із сестрою. Завжди радились, розповідали один одному "таємниці". Чому пишу в минулому часі? Після одруження (саме після одруження, бо коли ми ще зустрічалися з чоловіком, я такого не помічала) чоловік почав робити час від часу такі зауваження, ніби "мєжду прочім": ти з ним говорила аж 5 хвилин по телефону!!!; замітила, він в нас так довго сидів, після того, як всі розійшлися.Чого так довго сидіти?; в нього такі кльові джинси, але йому в них негарно і т.д. ... Я зрозуміла, шо чоловік ревнує і вирішила не давати поводу. Зараз ми спілкуємось з другом, але не так часто.
На рахунок того чи може бути дружба між чоловіком і жінко? Важко сказати, бо дружба в мене була тільки з цим другом дитинства, а з іншими все закінчувалось чимось більшим.

Що зробиш, такі реалії дорослого життя. Як пише Друніна
Во второй половине двадцатого века
Два хороших прощаются человека -
Покидает мужчина родную жену,
Но уходит он не на войну.

Ждет его на углу, возле дома, другая,
Все глядит на часы она, нервно шагая:
Покидает мужчина родную жену -
Легче было уйти на войну!

Зрада починається напевно в думках.Я розрізняю моральну і фізичну зраду.В обох випадках це зрада. Як на мене моральна зрада набагато гірша фізичної.