Родинний форум "Сімейка"

Прошу усіх а особливо, Лізу і Німідору активно відписувати в цій темі усім цікавим

Ну, почну я, так як в мене також був досвід інтернет-знайомства.

Познайомилась я по- інтернету з хлопцем, в чаті, на той момент він був в Німеччині, я -тут.
Спілкувались. Як вже пізніше виявилось, він теж з Тернополя, мало того, ми виявили - наші мами працюють разом кабінет в кабінет, дружать, я про нього заочно чула, але аж ніяк не могла повірити, що це він і є.....
Це був шок, такий збіг...Романтика, захоплення.....

Коли він приїхав і подзвонив, що під моїм під"їздом, була в ще більшому шоці....Зустрілись. Враження повністю співпадало з уявленням про людину, коли ми спілкувались по- інтернету, все закрутилось-завертілось, ми почали зустрічатися, і в нас були досить серйозні щасливі стосунки на протязі 2-х років.)

З часом ми все ж розійшлися, якось стосунки просто закінчились, але він для мене все одно якась рідна, можна сказати, людина, мами наші й досі працюють разом і дружать, ми з ним не спілкуємось, але знаємо про справи один одного через батьків. Ось недавно він одружився, і я щиро за нього рада. Надіюсь, в нього все буде добре, я бажаю йому Щастя...=)
От така історія.)

:)

Зараз це банально. Нікого не здивуєш знайомством через інтернет. Я маю купу таких знайомих.
Початок моїх стосунків з чоловіком - теж інтернет.
Але не завжди за монітором ховається та людина, яка є насправді. Не завжди пише правду.
Мене інтернет "взяв в полон", ще десь в 2003 році. Тодя і вперше створила скриньку і дізналася що таке чат. Це було так захопливо - спілкуватися з людьми з різних місць. Я знайомилася, переписувалася, знайшла масу друзів в різних містах України та за кордоном, їздила в Київ на чатівки, куди приїзджали і з Німеччини, і з Росії, Молдови та різних міст України. Моя мама тоді казала, що я психопатка і зустрічаюся з такими ж психопатами. Вона тоді не шарила, що таке інтернет. :D
Потім мене попустили чати. Я сиділа в асі. В чатах були теревені ні про шо й з усіма підряд. В асі - з однією людиною на різні теми. З багатьма зустрічалися, ходили на каву, дружили, спілкуємося й досі. Спілкуючись в інтернеті можна бути як абсолютно відвертим, так і видавати себе за когось іншого. Але як би там не було, якщо люди спілкуються довго і на різні теми, то тут рідко коли можна обманутися. Але можна. В мене був і гіркий досвід.
Були навіть віртуальні признання в коханні. В одного чоловіка була закохана до нестями, він мені дзвонив щоранку, щовечора, а цілими днями ми спілкувалися в асі. То було якесь помішання. А в один прекрасний день мені зателефонувала його дружина. Я була шокована і розбита. За все моє життя мені ше не було так погано.
І в той час в асі з"явився новий контакт. А мені так хотілося виговоритися. Байдуже кому, лиш би незнайомцеві. Виговорилася. Своєму чоловікові :D
Потім мене все ж таки попустило, ми ше довго спілкувалися просто в асі. Потім зустрілися по ділу, потім просто так. Потім дружили дууже довго. Потім ше доооовго зустрічалися. Потім переїхали жити разом. Потім поженилися і народили синочка. І я щаслива :)

Але тоді, коли ми познайомилися завдяки інтернеті це було трохи диковинкою. Моя мама все ще називала нас психопатами. Багато хто робив круглі очі й не вірив. А зараз...Зараз чуть не кожна друга пара - то знайомство через інтернет. Просто розмова в асі, чи тематичний форум, чи сайт знайомств.
Хоча..от є в мене подруга. Хороша, добра, симпатична. З своїми звісно тараканами і почуттям справедливості. Але в свої 30 з хвостиком - сама. І навіть наш позитивний досвід інтернет знайомств її не переконує. І інші випадки теж. Ні, і крапка.
А як?
На дискотеки вона вже не ходить. Компанія розбіглася, вже всі сімейні.
В маршрутках зараз не знайомляться....
Як знайти свою половинку? Це колись мені 14річній мама казала, що моє щастя мене й в хаті знайде, але коли мені було 20, то випихала з хати на танці, бо в старих дівках лишуся :D
Не знайде. Самій тре шукати.

Ми з чоловіком теж познайомились в інтернеті, було це у 2007 році, зараз ми одружені уже майже 2 роки, донечці трошки більше року. Вважаю інтернет одним з шансів знайти свою Долю, адже ми живемо в еру передових технологій, а крім того в багатьох людей зараз обмежене коло спілкування, дім-робота-дім, іноді зустрічі з друзями, тому і знайомляться частенько сидячи в своєму зручному кріслі перед монітором. А ще раджу прочитати твір польського автора Януша Вишневського "Самотність в мережі" ("Одиночество в сети", якщо російський переклад книги), це твір саме про інтернет-спілкування двох по-справжньому близьких, але таких самотніх людей....

о, я екранізацію бачила. сумний фільм.

прикольно. Може десь і моя доля в інтернеті блукає...

не могла подумати, що стільки людей знаходять своїх половинок саме тут

Чотири знайомих знайшли своє кохання в інтернеті. Один, навіть, в Росію переїхав до дружини. Дуже допомагає в інтернет-спілкуванні Скайп. Тоді взагалі відчуття присутності, можна хоч цілодобово теревенити безкоштовно.
А ще одна знайома видала себе за хлопця, розвела дівчину на зустріч, а прийшов на побачення хлопець, який видав себе за дівчину ). Не знаю за кого вона вийшла заміж, але в дівках не сидить.
А інша дівчина - і в інтернеті сидить, і так спілкується, а в 31 ще не знайшла свою долю... То таке діло. Я за своїм коханим чоловіком в Київ поїхала з Харкова і опинилась в Тернополі ) Звичайно, без інтернету діло не обійшлось. Рік спілкувались на відстані, бачились в реалі добре, якщо би місяць набрався. Рада, що дочекалась свого щастя

Я з чоловіком познайомилась в Асці. Ось вже 6 років разом.

Радмила написав:Я з чоловіком познайомилась в Асці. Ось вже 6 років разом.

а як він в твоїй асьці опинився?? Мені лиш спам всякий валить туда.