найбільший родинний форум Тернопільщини

Відповісти

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

06 жовтня 2011, 20:59

krotsya написав: Чи поступитись, адже я ж наважилась на сімю із ним. Та точно знаю, що після інтиму о бовязково морально йому віддам здачі. Я ж почуватимусь ніби використаною.

ви ж самі написали що по разрахунку виходили заміж , чому тоді ви використовуєте його ,а себе не даєте використати ?

і ще дещо дивує ,як я так по діагоналі читаючи зрозуміла що ви молода та красива жінка

нащо вам був той розрахунок?

тобто було б ще як не як зрозуміло якби ви вже будучи старою дівою втомились від пошуку ,зневірились в коханні ,а так...?

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 00:09

krotsya, а чого ви очікуєте від теолога? я маю на увазі, що думок є багато, всі різні, є правильні і не правильні, ті що підходять вам і ті що не підходять і т.д. та й чи може чиясь думка змінити ВАШЕ відношення... БОжа воля є в тім, щоб чоловік і жінка були "двоє, як одна плоть", але це набагато глибше ніж просто інтимна близькість, адже однією плоттю і з повією стають, якщо тільки фізично дивитись.

чи є хороші сімї в яких немає інтимної близькості? як на мене, то залежить від того, що вкладати у слово "хороші". бо сімя, у якій не вистарчає одного з елементів: фізичної, душевної чи то духовної близькості, то як механізм, без детальки, який ніби і працює, але чи довго і якісно? то моє таке бачення...

але з іншого боку ідея примусити себе займатись сексом, коли цього зовсім не хочеться, мені здається дикою... це все одно, що примушувати себе їсти помідори, коли тебе нудить вже від самої згадки про них... хоча багато хто каже, що "апетит приходить під час їжі". от вам і дві думки, а яка з них вірна, хто зна?

а Бог дійсно радіє, коли двоє в сімї є близькими, бо так Він створював людей. Проте однозначно скажу і я, і будь-який теолог, що відсутність фізичної близькості то абсолютно не є підставою для розривання стосунків і шлюбу, і навіть для подібних думок (бо з думок все і починається.) Чому ви вирішили створити сімю, це ваші справи, і було то правильно чи ні, зараз вже значення немає, але відповідальність ваша цю сімю берегти, будувати і покращувати, і це точно можливо, тим паче з Господньою допомогою!!!
чогось на думку спав фільм "Огнеупорный" - бачили? в мене навіть є матеріали того щоденника - можу дати, якщо є бажання щось змінювати. правда частина перекладена, а ще частина на англ мові, але можу перекласти, якщо що. хоча там тих перекладених вистарчить на першій порі, щоб працювати над собою.

а на рахунок страху - то точно не від Бога. Бо написано, що "не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму" 1 Тимофія 1:7, і що "Страху немає в
любові" 1 Івана 4:18. А в Псалмі 55 написано "коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу" - от і надійтесь на Господа (то в питанні страху, та й в інших питаннях теж...)

і на оснанок хочу сказати, що у мене стосовно цієї теми є купа запитань, на які мабуть ніхто крім Господа і не може дати відповідь... вірю, що таки їх отримаю, нехай навіть у вічності...

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 00:49

lerumpochka написав: Проте однозначно скажу і я, і будь-який теолог, що відсутність фізичної близькості то абсолютно не є підставою для розривання стосунків і шлюбу, і навіть для подібних думок (бо з думок все і починається.)


може так думаєш ти і навіть krotsya,але сумніваюсь що так думає її чоловік ,вірніше що він так довго витримає,або знайде когось собі на стороні ,або покине

іншого розвитку подій в даному випадку важко уявити

krotsya,якби ви не були вагітною ,я б вам навіть радила випити щось спиртне перед близкістю ,ну так не добряче а злегка спяніти,шоб попуститись від тягара тих думок які не дають розслабитись і блокують рецептори задоволення

якщо чесно мені здається що він окрім ліжка вас ще чимось не задовільняє ,або матеріально,або зовнішністю ,або слабодухістю,ну щось таке є що викликає до нього вашу огиду та презирство

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 02:29

Розрахунок буває різним, не тільки матеріальним, а наприклад, коли ти знаєш, що з цією людиною ти будеш жити добре, що він тебе підтримає завжди, з ним можна будувати родину. Це непоганий розрахунок. Бо будується на певній повазі до людини, а це довготриваліше почуття, ніж пристрасть, тому для сім"ї непогано.
Який розрахунок саме ви маєте на увазі?
Я думаю, вам варто не зациклюватись на сексі, і просто розвивати свої почуття до чоловіка, якщо вони є. Виписати собі на листочку всі його хороші якості, подумати, зрозуміти його, підтримувати, для того, щоб стати ближчими морально.
І спитати себе, чи от інтимні стосунки вас напружують взагалі, чи саме з думкою про чоловіка?..Через силу, звичайно, нічого робити не треба, але попробуйте спочатку розібратися в собі. Що вас збуджує, т.д. Працюйте над своєю сексуальністю всередині. А там через думки про хороші якості чоловіка, і про ваші бажання, дадуть свої плоди)
І ще, не говоріть з чоловіком на теми, що ви його не хочете!!! Бо це, звичайно, абсолютно не настроює на інтим, а потім може призвести навіть до комплексів чоловікових чи проблем в ліжку...
Ще я б сказала, що в вас зміна гормонів, бо ви вагітна і багато вагітних мають такі ж відчуття до інтиму. Але це було і до вагітності, тому проблема , напевне, не в тому. Після родів, скажу, ще більше може не хотітися, але потім може бути і по-іншому- роди можуть вас "розкрити" в плані прихованих комплексів, якщо вони є, і ви будете отримувати задоволення від сексу. Адже багато жінок свій перший оргазм отримують вже після родів))
Я бажаю Вам в першу чергу розібратися в собі, в чому причина, знайти ту причину і удалити. =)

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 09:44

розрахунок не матеріальний,про це автор вище писала

як я розумію все на що автор сподівалась від цього союзу вона отримує по умовах усного домовлення

а її чоловік-ні

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 10:02

Перлинка написав:krotsya,якби ви не були вагітною ,я б вам навіть радила випити щось спиртне перед близкістю ,ну так не добряче а злегка спяніти

бокал вина не зашкодыть

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 10:09

mari написав:Задам дуже жорстоке але справжнє психотерапевтичне питання-Що це вам дає, що це утримування вам приносить??????????( признайтесь самій собі) ....

нормальный вопрос
правильный
безобидный
Но вроде бы ясно,почему она воздерживается. Потому что она его не-хо-чет

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 10:15

krotsya написав: колись ми кохались і це дійсно було так як Ви й пропонуєте: потерпіти. Можливо, зараз для мене відбувається занадто багато перемін і терпіти ще й сексуально вже ніби поза горло.


щось мені підказує що тут зарита собака,що це за переміни ?Як можна здогадатись вони не позитивні ,ви не очікували такого повороту подій ,і відповідальність за це ви покладаєте на вашого чоловіка?

мені здається що небезпека шлюбів по розрахунку в тім,що якщо хоч одне звено з цього ланцюжка випадає ,союз знаходиться під загрозою
бо тут любов за щось

а коли між людьми є справжні почуття,не мається на увазі якась там пристрасть ,а любов не за щось,а попри все,у таких стосунків значно більше шансів встояти

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 10:19

krotsya, а ви багато спілкуєтеся з чоловіком? відпочиваєте разом?
під спілккуванням я не маю на увазі розмови про те, що ваш чоловік вас хоче, а ви ні, про побутові проблеми. краще вимкнути комп"ютор і телевізор, навіть телефон, і поговорити в тихій інтимній обстановці. пофантазуйте, поділіться мріями один з одним. нехай сексуальними (якщо захочете), проте не в нав"язливій формі.
можливо якщо ви подолаєте "битовуху" і станете ближче один до одного вам і захочеться?...

Re: Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

07 жовтня 2011, 10:34

Дякую, що написали! Знаєте, я неодноразову задаю собі питання, а чи не є це для мене методом самореалізації? Чи не є це наслідком гордині, неодностайності особистісної. Саме тому, я так довго вагаюсь. Я не вірю собі до кінця. Є дні коли я впевнена у своїй правоті, а є дні коли я вважаю себе розбалуваною персоною. Окрім, мама й тато постійно мені підказують своєю поведінкою "ой-йой яка ж ти мала зараза!" Я вірю їм, бо дуже їх люблю і вони справді сильні люди по житті. Тільки от бачення ситуації ними, приносить шкоду всім, і їм звичайно теж.
Відповісти