Родинний форум "Сімейка"

в нас поширене явище, коли хтось із подругів їде "на заробітки"...і так розвалюються сім"ї...Як думаєте, що є причиною того, що розлука вбиває почуття? чи можливо вберегтись від краху стосунків, коли половини немає поруч... ? А чи погодилися б ви на таку розлуку в обмін на покращення матеріального становища?

мешканка написав:А чи погодилися б ви на таку розлуку в обмін на покращення матеріального становища?

Ні, однозначно. Хочеться відчувати чоловіка, бачити його, а не слухати раз в місяць по телефону його голос.

ну от чоловік поїхав. Чи жінка. А хочеться ж іноді до когось пригрітися...
Якась мила людина слово тепле сказала і пішло :(
Так мабуть?

Я б не погодилася :( Точно сім'я вже не була б сім'єю :(

Також би не погодилася. Люди змінюються, і коли вони змінюються і ростуть разом-їхні стосунки тільки кріпнуть, а коли на відстані,то мені здається,що вони ще більше віддаляються,в них в кожного свої інтереси ,своє окреме життя і вже і поговорити нема про що...(((

Марта мене випередила :)

Коли люди міняються разом, вони міняються непомітно, не так різко і, переважно, під дією однакових інтересів, що більше їх зближує, бо оточення одне й те саме, інтереси схожі, і т.д.
Якщо люди на відстані, то змінюються вони різкіше, тобто коли через деякий час сім"я знову разом, то то вже двоє чужих людей, бо зміни проходили окремо, в різних середовищах.
Я це знаю давно й інтуїтивно, і якби була дуже велика потреба покращити матеріальне становище, то їхали б або обидвоє, або ніхто.
Чесно кажучи, я часом в село до батьків сама поїду, то вже дзвінки, бо скучила, і чоловік скучає, а надовго й далеко, то не погодилася б на таке ні за які коврижки.

Сьогодні розповіли мені ситуацію.
Чоловік вже 6 чи 8 років на заробітках, приїжджає дуже рідко, по телефону з жінкою розмовляє часто. От приїхав, а розмова не клеїться взагалі. То жінка була в хаті, а він пішов в літню кухню і подзвонив до неї. І так по телефону говорили пару днів, поки не вбулися...от так і сміх і гріх...

Якщо в сім*ї нормальні стосунки, то пару років розлики проблеми не зроблять. Є зрештою інтернет, по якому подружя може частіше спілкуватися і з більшим захопленням, ніж живучи в одній квартирі:)

бачила я хороші сім"ї, які розлука зруйнувала...Просто, після повернення-не змогли жити разом, розучились сприймати іншого, як вагому половину твого життя, звикли самі вирішувати, самі робити, нікому не терпіти і не вважати на почуття іншого...Можливо, невелика розлука і вносить дещо в стосунки, але, думаю, коли мова йде про роки-то тут вберегти стосунки стає все важче і важче.

Дівчата, моя подруга, що мешкає у селі з батьками, зараз вагітна (7 міс.), чоловік на заробітках в Америці. Вже четвертий рік. Приїжджає до неї лиш на три місяці щороку. Вона у розпачі. Думала їхати до вагітності туди, проте він був проти, мол, важко і всяке таке, "краще сиди і чекай мене". Заробляє він гроші, щоб збудувати чи принаймні купити власне "гніздечко". Вона ж готова до того, щоб з ним розійтись, бо таке життя - не для неї.
Що порадите?

четвертий рік і ще не заробив на гніздечко?
я б не витримала.

Але щоб шось таке радити - то треба ну дуууже добре їх знати. І ситуацію теж.