Родинний форум "Сімейка"

Що ви вважаєте найбільш вагомим впливом їх на вас? На ваше сімейне життя? Які основні цінності чи звички ви перейняли?

Завжди бути Людиною, ніколи не переступати своїх принципів. Батьки на власному прикладі вчать завжди пробачати, ніколи не тримати зла. А від татка засвоїла персональний урок- безвихідних ситуацій не буває, ніколи не вішати носа

самі стосунки моїх батьків були для мене моделлю тому шукала чоловіка схожого по душевних якостях з батьком.

хоч моя мама є доволі сварливою і нервовою, часто тримає мене в псих.напрузі, але попри це вона в мене якась така справжня мама, ну така по-мамськи турботлива, чи як. тобто, коли не йдеться про якийсь черговий її напад негативу відносно мене, то вона готова захищати свою дитину - мене - від будь яких недоброзичливців і в різних ситуаціях. наприклад, коли в мене у далекій юності були проблеми з м. циклом і ми пішли до гінеколога, а та запитала, чи живу я статевим життям, моя мама бігом заговорила "ні-ні!", хоча вона цього не могла знати. ну але вона була права.
думаю, що я хоч трохи перебрала її справжньої мамськості, лише постараюся у вихованні свого дитинчатора не повторювати деяких її помилок.
може ще потім щось згадаю...

Ой, вже вкотре переконуюсь, який тісний зв"язок між матерямиі дітьми. Я помітила, шо як моя мама приходить з роботи без настрою чи взагалі не має настрою, то його немає і у мене. Ні-ні, я не нав"язую ці думки собі. Це спостереження підтверджене не одним роком.
Щодо того, які звички я перейняла, то я під час готування їжі мию одразу посуд,який встигла забруднити. Люблю, щоб кухня була чиста не після готовки, а під час і ДО.

mari написав:Що ви вважаєте найбільш вагомим впливом їх на вас? На ваше сімейне життя? Які основні цінності чи звички ви перейняли?

быть достойным человеком, в любой ситуации

Особисто на мене мої батьки вже давно не мають впливу...Ні не тому що я неслухняне дівчисько,а просто знають що я і без їхнього впливу зроблю все сама і по своїму і нічим не гірше за них...Вони навіть не намагаються чомусь мене повчити...
Може це тому ,що я з ними не дуже довго жила і рано стала доросла і незалежна,незнаю :? ....
З мамою ми тільки зараз стали дуже близькими,можемо посікрєтнічати,як хороші подружки :emphaty: ...І я замічаю що дуже на неї схожа,правда характер в неї ого-го,і я не хочу бути такою ...
А в загальному,в першу чергу навчили бути порядною людиною і завжди нею залишатися....

Liza ти ніби про мою маму написала. Але дійно навіть через її непростий характер дуже видна її сильна любов до мене. Буквально недавно я відкрила тумбочу а потім гамсельнулася сама ж об неї і розбила голову до крові (гострий кут), то так було приємно що мама днів 2 ходила заглядала і перпитувала мене, ніби я зовсім маленька. Щодо фізичних станів тут моя мама певно найбільше переживає, але от духвно чи морально я з нею не можу поділитися нічим-якийсь блок стоїть на мені. Думаю таки сказався цей її характер ще в дитинстві, що нема довіри такої, все думаю, що засудить, чи розчарується, а цього не хочеться.