alenka » 14 квітня 2010, 11:12
а я іду з чоловіком за подарунком собі :D , зазвичай то є речі для дому, затишку в ньому, практичні, але дорогі, які не можу собі купити як звичайну покупку. І хоч ті речі знадобляться нам обом, вони є подарунком саме мені, бо чоловікові і так добре :), але він завжди розуміє їх необхідність, і тому дозволяє мені їх придбати. Так буває, коли мені насправді сумно, мабуть аж дуже сумно. А коли просто засумую, тоді ображаюсь на чоловіка, (або спершу ображуся, а потім сумую), виплачуся, ми помиримося і мені знову стає весело. А деколи навіть надутися не виходить, бо чоловік щось запитає, коли я сумна, а я не можу знайти відповідь, гляну на нього - тай починаємо обоє сміятися. Він вже наловчився такі питаннячка задавати :).