Ви тримали колись за руку людину, яка помирає? Яка просить вас не плакати...
Але це є неможливим. З її відходом змінюється ціла епоха. І стає важливим кожен день життя яке вона прожила.
Ми не знаємо і не хочемо уявляти, що всього лише 1 день може змінити усе!
Ми так рідко думаємо про наші будні. Про любов. Про щастя яке маємо. Ми думаємо про те, чого не маємо, але чи воно нам треба??????????
У маленького принца була своя планета. І у кожного з нас вона є. І не має нічого дорожчого за час який ми проводимо разом навіть тут, на форумі, вдома, у батьків, з дітьми, друзями, з коханими.
На сході є традиція, коли людина помирає або хворіє, її виносять в коридор біля дверей, і усі родичі які ідуть на роботу чи по справах- заходять, вітаються, питають як справи, настрій, сидять пару хвилин. У нас людину ізолюють саму, ніхто не турбує, не заважає, не знає що сказати.... СУМНО....