Життя з батьками і окремо - що краще?

[олята]

я рік після весілля жилла з батьками. ну як жила. мама вічно на роботі, тато у відрядженях, а я з чоловіком також по роботах. тому ми зустрічалися всі разом рідко. ввечері і то кожен мав свою кімнату, і власний простір. пізніше ми хотіли пожити самі, жили пів року. було класно.....особливо що можні лазити в трусах..
але в нас вже тоді була дитина, а чоловік поїхав на роботу в інше місто, і не було змісту платити за дві хати де живе по-одній людині. тоді ми почали жити разом. було класно.....ми ввечері клали дитину спати і ходили гуляти з чоловіком, тато возив сина в садок, а мама в разі чого могла підстахувати. тепер ми живемо знову окремо, бо ми переїхали жити в Тернопіль......звичайно класно, але навіть сам з друзями нікуди не підеш.....бо нема нікого на кого лишити тепер уже двох дітей. тому тут є свої позитивні моменти, у житті з батьками. правда хата в нас була велика, коли ми жили разом.

[Sms]

Переконана на 100% молода сім'я має жити окремо. Це своя держава! Маю досвід спільного проживання з батьками. Так , є свої плюси. Але мінусів більше.

[олята]

не погоджуюся. ніколи не погоджуся. так окрема держава, але є бітьки яких майже не видно і чути в дома. все залежить від батьків

[natalun]

Також притримуюсь думки що для молодої сім"ї краще жити окремо. Ми після одруження відразу жили окремо,були студентами. А коли приїзджали на вихідні чи канікули то навіть по дрібницях всерівно із батьками виникали суперечки.Не так якось висловився, не те зробив всерівно завжди батьки хочуть повчати. Але коли переїхали на ПМЖ в інше місто і народилась дитина то хотілось дуже допомоги батьків.Згодом звикла що розраховувати треба тільки на себе.Завжди і сюди возили з собою донечку із самого народження.Тут є як + і так -,але плюсів вважаю більше.

[Sms]

не погоджуюся. ніколи не погоджуся. так окрема держава, але є бітьки яких майже не видно і чути в дома. все залежить від батьків

Основне завдання батьків - виростити і відпустити! То навіщо жити разом, якщо є можливість окремо. Так є ситуації, коли інакше ніяк. Але коли є можливість жити окремо - не розумію навіщо жити разом!

[TaniaPicaSSo]

Я ніколи не хотіла жити з батьками, та й вони, пригадую, ще коли я дитиною була, говорили, що кожна сім"я повинна жити окремо (натякаючи, що нема чого нам зятів сюди приводити). То я й не приводила )) Ми з чоловіком відразу пішли жити окремо. І стосунки з батьками стали після цього тільки кращими
Лише після народження дитини, бувають моменти, коли я думаю, що з батьками було б легше в побутовому плані. Бо часом або через хатні справи дитина не отримує належної уваги, або я зайнята дитиною, а в хаті срач. Не встигаю я часом всього Але все одно до батьків не пішла б жити. А в невістки то й мови нема

[natalun]

TaniaPicaSSo погоджуюсь на всі 100%, так хочеться допомоги коли народиться дитина але згодом звикаєш і сама все встигаєш.Коли інші мамочки які живуть із батьками запитують ну як ти сама все встигаєш, а по іншому і ніяк ніхто не зробить за мене мою роботу.

[Ulkanet]

не погоджуюся. ніколи не погоджуся. так окрема держава, але є бітьки яких майже не видно і чути в дома. все залежить від батьків

то просто ти жила в СЕБЕ в дома, а пішла б в невістки - то співала б іншої пісні

[Marichka]

А мені здається,що в плані роботи,то вдома чи в невістках я б більше працювала.Моя мама взагалі не засне,якщо не помита посуда чи взуття чи ще щось,а ми з чоловіком дивимось на все простіше і можемо дозволити собі подивитись фільм,навіть якщо щось не зроблено.
Я однозначно проти жити з батьками.Ми жили в набагато гірших умовах,ніж у нас вдома,але були щасливі і не мали жодного разу настальгії за домом.Тепер разом напевно не змогли б.Але в нас такі батьки,що і хотіли б,щоб ми жили окремо-так мені виглядає.А стосунки,то точно на відстані кращі.
В мене були дуже важкі пологи і після-важкий період(по здоровї)але вдома була менше тижня і то через хрестини-ми "втікали",щоб бути окремо.Я,якщо чесно,навіть не дуже розумію,як то дуже потрібна допомога.Потрібно просто собі менше планувати,робити необхідне,а не вишивати цілий день,а дитину на бабцю

[Ameli]

Ех народ. я б воліла сама все робити і вирішувати...але не виходить так як хочеться. ще я колись казала що з моїм характером з свекрухою жити не зможу..я не можу але живу, тай такі то пироги. Однозначно молодим потрібно жити окремо, щоб вирішувати Разом проблеми, ділитися радощами обговорювати роботу і успіхи дітей а не забирати увагу на себе бо я сама (свекруха) і тим самим хоч не хоч танцюй під її дудку. Я ТАК ХОЧУ ЖИТИ ОКРЕМО ЩО ЦЕ ПРОСТО МЕНІ ВЖЕ СНИТЬСЯ...на жаль просинаюся там де і була. так що якщо ви живете Окремо То ВИ ЩАСЛИВІ ЛЮДИ.