Глобальні оголошення!



Життя з батьками і окремо - що краще?

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення irinka » 21 лютого 2012, 22:05

Ми теж живемо з батьками (моїми) вони постійно пхаються до виховання синочка.
Melisa написав:- я не можу з чоловіком нормально вияснити відносини (у кожної сім"ї трапляються сварки), коли ми сперечаємся, то робимо це шопотом, щоб батьки не дізнались і потім не хвилювались за нас. А шопотом-то хіба сварка? :)

з чоловіком теж сваримося пошепки :lol:
ЗІрка написав:що у всіх тут батьки - просто монстри. і виховувати внуків не так виховують, і до дітей постіно пхаються. як же ви жили з ними стільки часу :grin:
не монстри, просто ми не можемо знайти спільну мову :-/ в мене і до одруження таке було, що батьки постійно пхалися, в нас постійно були якісь побутові суперечки :блін: :блін: :блін:
mala-karta написав:а наша бабуська не любить готувати :(
і свого чоловіка тільки я переважно і кормлю :(

Моя бабуся теж не готує, я завжди готую на всіх. Хіба, що плюси в тому, що можемо інколи з чоловіком кудись сходити. Але думаю якби жили окремо то бабці могла б прийти і посидіти. Краще жити на відстані, тоді і відношення буде зовсім інше. ;-)
Зображення

Навіть якщо ти янгол, то знайдуться люди, яким не подобається шелест твоїх крил
irinka Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 3455
З нами з: 15 листопада 2011, 11:08
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 3
Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) Чемпіон (1)
Дякував (ла): 3448 раз.
Подякували: 1929 раз.
Діти: Хлопчик)

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення mari » 01 липня 2012, 01:56

відносини з батьками одні з найважливіших для кожної людини. Ці відносини накладають сильний відбиток на те, які відносини у нас будуть з іншими людьми і з самими собою. Батьки для кожного є представниками Бога. У всіх релігіях йдеться про те, що потрібно шанобливо ставитися до своїх батьків, піклуватися про них.
Для того щоб жити з батьками слід вміти будувати стосунки.

Як правильно вибудувати відносини з батьком і мамою? Потрібно відмовитися від бажання змінити їх і ставлення до Вас. Вони можуть ніколи не змінитися і зберегти до Вас те ставлення, яке є на сьогоднішній день. Але, незважаючи на це, Вам потрібно зуміти змінити своє ставлення до них, зуміти любити і поважати їх такими, яким вони є, навіть якщо Ви відчуваєте якусь неприязнь до Вас. Ми всі різні і по-різному виявляємо свою любов. Наприклад, строгість з боку батька дитина може сприймати як несправедливість, жорсткість, порушенням його волі і свободи, але зовсім не проявом любові. А батько, коли виявляє суворість, піклується про те, щоб його дитина дотримувалася правильних поглядів, прагнути таким чином захистити від чогось поганого, і, з його боку, це є проявом любові. Тому, постарайтеся зрозуміти свого батька, адже насправді кожен батько любить свою дитину. Правда, іноді потрібно вміти побачити цю любов.

Не прагніть якось переробити своїх батьків. Займіть положення знизу, тобто, вони в ієрархії сім'ї займають вище положення, ніж Ви, прийміть це і ведіть себе відповідно. Не ведіть з ними якісь спасенні бесіди, це їм потрібно від Вас найменше. Все, що йому потрібно від Вас так це Ваша любов і повага.

Як дати чоловікові зрозуміти, що Ви любите його? Потрібно підкреслювати його значимість для Вас, захоплюватися тим, що він зробив, результатами його праці, захоплюватися його силою, розумом, мудрістю і кмітливістю. Дуже добре звертатися за порадою. Коли Ви звертаєтеся за порадою до чоловіка, Ви цим самим показуєте свою повагу до нього. Потрібно вміти приймати поради і дякувати за них, навіть якщо вони Вам здаються неправильними. Коли чоловік щось говорить, потрібно вміти так слухати його. Я розумію, що іноді нелегко, розгледіти в близькій людині таку особистість, але якщо Ви навчитеся так робити, Вас буде дуже-дуже цінувати і любити Ваш чоловік і Ваш батько і матір.

Не чекайте, що вони підуть з Вами на контакт, просто проявляйте свою любов і свою повагу до них, не чекаючи нічого взамін. Залиште за ними право вирішити йти чи ні на контакт з Вами. Ви ж своїми діями показуйте, що Вам потрібен цей контакт, що готові до нього, але не вимагайте нічого від батьків. Любіть їх, навіть якщо цей контакт не відбудеться.

Дуже дієвий спосіб позбавитися від внутрішньої своєї агресії по відношенню до батьків і налагодити з ними відносини - протягом 40 днів, кожен день по 10 разів писати лівою рукою «Тато, Мамо, пробач мене, я прощаю тебе, я люблю тебе».
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення Vikibee » 05 липня 2012, 16:38

Ми живемо з батьками чоловіка. Дуже хороші люди, зжилися - одним словом. Щоб не виникало конфліктів, обходимо "гострі кути", так би мовити)))) Якщо б мала можливість, то, звісно, обрала б проживання окремо, у власному будинку, по тій причині, що коли у одному приміщенні багато людей, як от у нас: свекор, свекруха, молодший брат чоловіка, у кожного свої принципи та уподобання. А для того, щоб жити мирно потрібно час-від-часу підлаштовуватися один під одного. Що не є дуже зручно))
Моя молитва лине в Небеса! Стою я перед Богом на колінах: "Дай, Отче, миру, спокою в серця... Тебе благає щиро Україна..."
Vikibee Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 561
З нами з: 04 липня 2012, 10:50
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 3
випускниця школи материнства (1) Успішне грудне вигодовування (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 862 раз.
Подякували: 335 раз.
Діти: Дівчинка Марічка.
Синочок Гліб

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення Любов » 05 липня 2012, 16:43

Vikibee написав:Ми живемо з батьками чоловіка. Дуже хороші люди, зжилися - одним словом. Щоб не виникало конфліктів, обходимо "гострі кути", так би мовити)))) Якщо б мала можливість, то, звісно, обрала б проживання окремо, у власному будинку, по тій причині, що коли у одному приміщенні багато людей, як от у нас: свекор, свекруха, молодший брат чоловіка, у кожного свої принципи та уподобання. А для того, щоб жити мирно потрібно час-від-часу підлаштовуватися один під одного. Що не є дуже зручно))

як про мене написано :ha: , все те саме :working:
Зображення
Любов Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1484
З нами з: 24 листопада 2009, 13:34
Нагороди: 4
випускниця школи материнства (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) за дитя форуму (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 2250 раз.
Подякували: 1641 раз.
Діти: хлопчик і дівчинка

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення Shalimar » 05 липня 2012, 17:51

ЗІрка написав:у всіх тут батьки - просто монстри. і виховувати внуків не так виховують, і до дітей постіно пхаються. як же ви жили з ними стільки часу :grin:

жили, пока были детьми? зависели от родителей, хочешь не хочешь, приходилось слушаться
другое дело - теперь, дженерейшен геп - прирва миж поколиннями
когда ты уже сформировавшаяся самостоятельная личность, со своими взглядами и уподобаннями, строишь отношения с мужем, растишь детей, устраиваешь быт.. А родители начинают вмешиваться, что-то навязывать под видом совета, высказывать свое недовольство и т.д., "учить жизни", но уже ж не 15 лет?! когда ты еще ребенок и зависишь от родителей - это одно. А когда ты уже повзрослел, имеешь свою семью и живешь СВОЕЙ жизнью, а тут твою свободу (мысли, действия) начинают ограничивать, возмущаться, высказывать претензии, ворчать - ну кому это понравится?.. Надо уметь держать дистанцию, даже если и живете под одной крышей. Родителям нужно уяснить, что дети уже выросли и сами дадуть соби раду, и постараться не вмешиваться с непрошеными советами и т.д Плохое настроение? закройся в своей комнате и пускай змеи там
«…и вот когда попросили принести самое прекрасное из того, что есть на всем белом свете, ворона принесла свое дитя…»
Shalimar Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 3584
З нами з: 10 жовтня 2010, 16:53
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 3
акула пера (1) гостренький язичок (1) за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 715 раз.
Подякували: 1892 раз.
Діти: Gent

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення Inna » 05 липня 2012, 19:29

Ми живемо окремо з чоловіком, і ми незащо б ни жили з його батьками. Я говорила раніше, що жила би зі своєю мамою.Але після народження дитини, я пожила в мами 1.5 місяці і зрозуміла, що я стала така несносна і нетерпляча до інших, що мені краще жити в ізоляції. Хоча до одруження жила в гуртожитку, і ніколи з дівчатами проблем не мала. Мой дом-моя крепость. Такий у мене зараз стан.Але якщо живеш з батьками, мусиш підлаштовуватися під інших, не так вже це і погано, все залежить від них, бо батьки є іноді дійсно дуже хороші.
Inna Офлайн


 

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення Shalimar » 06 липня 2012, 11:34

та вси хороши
на расстоянии
а на одной территории происходит столкновение интересов, вот и все
«…и вот когда попросили принести самое прекрасное из того, что есть на всем белом свете, ворона принесла свое дитя…»
Shalimar Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 3584
З нами з: 10 жовтня 2010, 16:53
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 3
акула пера (1) гостренький язичок (1) за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 715 раз.
Подякували: 1892 раз.
Діти: Gent

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення ЗІрка » 06 липня 2012, 16:36

в мене найбільше зіткнень інтересів з власним чоловіком(( легше знайти спільну мову з батьками і навіть з свекрухою
Зображення
ЗІрка Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 969
З нами з: 27 липня 2010, 08:12
Звідки: Трембовля
Нагороди: 2
Успішне грудне вигодовування (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 258 раз.
Подякували: 953 раз.
Діти: хлопчик Андрусик

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення Liljondr » 07 липня 2012, 01:27

мені самій жити (чоловік і діти звісно зі мною) - фізично тяжко і то дуже
але я вибрала фізичне навантаження на користь морального спокою

мені і так психікі до дітей не вистачає ;) а то ще якщо обходити "гострі кути" і притиратися з кимось іншим
ух, ні

жили 5 років не самі, тому ціну цьому знаю - таки сварок в дома менше. А це для всіх краще!!!
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
(Пр.14:1)
Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
(Пр.14:23)
Liljondr Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 970
З нами з: 04 лютого 2011, 21:15
Нагороди: 5
Мамуся-творець (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) за дитя форуму (1) слінгомама (1) Чемпіон (1)
Дякував (ла): 1557 раз.
Подякували: 1300 раз.
Діти: Дівчинка Росаночка і синочок Якимчик

Re: Життя з батьками і окремо - що краще?

Повідомлення Natalinda » 07 липня 2012, 02:15

Так вот ше собі думаю, дай Боже нам всім з спокійною душею і серцем своїх дітей відпускати і не лізти в їх життя...
"люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи. Нікому. Навіть собі. І майже ніколи не є напваки"
М.Матіос
Natalinda Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 10980
З нами з: 26 листопада 2009, 17:16
Звідки: Звідси)))
Нагороди: 6
Серце форуму (1) Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 14728 раз.
Подякували: 7324 раз.
Діти: Хлопчик Юрчик

Поперед.Далі

Повернутись до Сімейні стосунки



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість