Таточку, я люблю Тебе!
Люблю дивитись Тобі в
очі, і бачити в них бездонну блакить небес і ніжні відблиски
сонця...
Люблю в холодні і темні дні сидіти в Тебе на колінах, і уявляти, що я маленька безтурботна дівчинка, відчувати, як сильно Ти любиш мене, і знати, що Ти ніколи не залишиш...
Ти знаєш про мене все, бо "Ти виткав мене в утробі
матері моєї ", а я знаю , що Тобі не байдужі жодні подробиці мого життя: які шкарпетки я сьогодні одягну і якою зубною пастою користуватимусь...
Ти хочеш підказати мені, чи будуть сьогодні на
асфальті калюжі, в якому місці впаде
цеглина з недобудованого будинку, і якою дорогою мені слід йти, щоб цього уникнути...
В дні турбот і суєти, ти як той столітній
дуб, в тіні якого я можу знайти захист, відпочинок і відновлення сил....
Найбільше я шкодую про те, що засмучую Тебе своєю нестриманістю та гордістю...
Ти пожертвував ради мене життям Свого Сина, а я не можу змовчати, коли мені видається, що мною користуються, змушуючи мити посуд, прати брудні
підгузкита годувати котів...
Ти пробачив мені УСЕ, а мені буває важко стерпіти лихий погляд або зневажливе слово...
Ти чекаєш ранку, щоб обійняти мене, а я, інколи, забуваю навіть привітатись...
О, як же я люблю Тебе, і як я хочу любити Тебе ще більше, щоб бути схожою на Тебе у всьому, мій Батьку Небесний...

Секрет ,батьківського виховання не в тому, що роблять батьки, а в тому, ким вони являютьсядля дитини. (Гордон Ньюфелд)