Чи можливе нормальне сімейне життя без інтиму?

[Перлинка]

Так була закоханість. Проте без сексуальної пристрасті чи бажання. Якщо це піддається розумінню. Відчувала неймовірну близькість душ, ми однакової думки про всі події в житті, однакові смаки. Тобто з ним дуже по-рідному. Проте знову ж, ніколи пристрасть. Я вдячна йому за його добре ставлення до мене, він щедрий, надійний. Ось моє ставлення.

Можна вже й потерпіти та робити це без пристрасті ,якщо він у всьому такий ідеальний ,любите як друга,і зважились таки створити з ним сімю та зачати дитину
а до весілля була близкість?ви були не в курсі що між вами там щось не контачить?

інакше ви просто не будете разом, і ймовірно зробите нещасними ще двох дорогих вам людей

і ще вам не подобається кохатись саме з ним,чи взагалі не подобається?
бо я шось заплуталась то ви писали що перший і єдиний,потім не єдиний...

[mari]

Можливо вам варто піти на тренінг по жіночності чи по сексуальності, щоб зрозуміти своє тіло і розкрити з психологом чи психотерапевтом приховані конфлікти чи витіснені в підсвідомість образи саме на цю людину, спробувати тілесноорієнтовані чи танцювально-рухові практики, зменшити інтимну відстань чи недовіру до людей. Були вже в когось- ідіть до інших. Методів у різних фахівців є багато. Кожен по-своєму працює. Вам було б добре чоловіка -фахівця вибрати, так щоб зразу "перенос"працював. (Можу тілесно-орієнтованого терапевта порадити).Особливо якщо врахувати що ви людина схильна до депресій- взагалі треба вам багато над собою працювати і напрямку гармонії тіла, душі, духу.

[krotsya]

Дякую за поради! бачите, колись ми кохались і це дійсно було так як Ви й пропонуєте: потерпіти. Можливо, зараз для мене відбувається занадто багато перемін і терпіти ще й сексуально вже ніби поза горло. Я теж подумала, що вистачить собі повторювати що я не хочу цього чоловіка. Але я бачу, що це доволі вагома сфера стосунків, і що без цього починає руйнуватись й те добре що є між нами. Але я боюсь забрехатись сама собі. В мене зараз доволі часто відчуття що я граю роль і що я проснусь все ж. І тоді в мене настає паніка, я хочу тікати і розумію що вже не маю куди. Чим більше брешеш собі, тим більше страждаєш. Для мене дуже дуже є важливим духовний спокій, комфорт, свобода духу. А живучи із ним часто маю почуття що мені на горло повісили камінь.
Я не знаю що з тим інтимом робити! Чи поступитись, адже я ж наважилась на сімю із ним. Та точно знаю, що після інтиму обовязково морально йому віддам здачі. Я ж почуватимусь ніби використаною.

[krotsya]

Так, я мала досвід стосунків з іншим чоловіком. І усе було геть навпаки. я чекала зустрічей, мріяла, згадувала.

[Shalimar]

а муж знает, каково Вам в постели с ним?
Вы оба сможете жить вместе, не имея секс. контакта друг с другом?

[krotsya]

так, він знає все. у нас зовсім немає секретів. я зможу. а йому боляче в душі. він нервується, злиться, стосунки псуються.

[lerumpochka]

не легко вам... дуже не легко!
на рахунок інтиму нічого не пораджу, просто знаю що багато хто живе без нього у взаємній любові і розумінні. правда чоловікам важко... але не знаю що з тим робити, бо змішувати себе до інтиму то тупо, правда, кажуть, декому допомагає

а от щодо більше ласки, уваги в любові то це можна, знаю по собі. і чим більше в людину вкаладаєш, тим більше її любиш. "Ибо где сокровище ваше, там будет и сердце ваше " Матвія 6:21

вже колись рекомендувала уроки про сімейні стусунки Ашера Кушніра
http://rav.ru/2010/05/13/rav-asher-kushnir-mir-v-dome/
не напряжні, веселі і змінюючі мислення, а, відповідно, життя (з власного досвіду кажу)
ну і так, крім Бога ніхто вашу ситацію не розрулить. правда Він теж використовує в Своїй праці людей, спеціалістів, лікарів...
благословінь вам і відновлення...

[krotsya]

Ой, вдячна Вам дуже! ще й відгукуєтесь так, ніби ми з вами однодумці!!! Це дуже підтримує!))) Вам відомі випадки збереження хорошої сімї котрі не мають близькості? Цікаво не мають через якість проблеми із здоровям, чи ситуація схожа до моєї. Цікавлюсь, бо дуже мене совість гризе що я допускаю такий розвиток подій в своїй сімї. Мені постійно здається, що Бог покарає мене за таке. Якось питала священника, чи то гріх відмовляти чоловіку, але той мене не дуже зрозумів. Він просто не зрозумів чому ж молодій дівчині прирікати себе на відмову. А любов звичайно вирішує все. Будеш до людини по-доброго, то вийде лише на краще. Звичайно! Я часто відчуваю таку легкість коли поступаюсь йому. Але от вже тілом поступитись. я не знаю. Мені дійсно думка теолога цікава. Ще раз потрібно при сповіді запитати священника що й до чого. Хоча, я книгу релігійну на цю тематику читала і основна ідея її - це те, що Бог радіє коли двоє є близькими. І ще багато-багато памятаю.
маю стра, що моїй дитині доведеться щось подібне пережити в свому житті, через те, що мама така непутьова й мучить всіх довкола себе. Ось один з моїх страхів.

[Shalimar]

Если хотите, напишите тут в разделе консультаций
священнику

[mari]

krotsya, невже ви шукаєте лише тих хто вас розуміє і жаліє і хто має схожі ситуації? Підтримка і жалість -різне. Звісно є люди в яких не має сексуальних стосунків і вони живуть в своїй сім"ї, але в них є на це причини,як правило фізичні(ДТП, неврологія, вади). А от якщо фізично здорова людина прирікає себе на нефізіологічні зміни- завжди є причина.І взагалі інтим теж буває різним... Шукайте не співчуття а чому так. Задам дуже жорстоке але справжнє психотерапевтичне питання-Що це вам дає, що це утримування вам приносить??????????( признайтесь самій собі) ....