Життя з батьками і окремо - що краще?

[flower]

Я,якщо чесно,навіть не дуже розумію,як то дуже потрібна допомога.Потрібно просто собі менше планувати,робити необхідне,а не вишивати цілий день,а дитину на бабцю

не могла пройти повз цієї фрази) Дуже потрібна допомога не тоді коли батьки сидять з дитиною, а и вишиваєш, а коли ти елементарно їсти зварити не можеш і сама наїстися, бо дитина не відпускає ні на крок. Ні я рада, що ми живемо самі, але допомога інколи була потрібна.

[TaniaPicaSSo]

Так, допомога інколи таки потрібна. Я часом спеціально кличу маму до себе в гості на чай (добре, що недалеко живе) з підступним планом, щоб вона трошки побавила малу, а я в той час по хаті швиденько щось зробила. Бо за півгодини чистого часу без дитини можна деколи зробити більше, ніж з дитиною за цілий день.

[Кокетка]

однозначно!!! жити краще окремо. якщо виходимо заміж значить ми готові до всіх труднощів життя , а маленька дитина то ненадовго, дітки так швидко ростуть, що це й добре що ми бачимо всі моменти їхньої соціалізації самі. Звісно добре коли прийде хтось і хоч годинку дасть відпочити і відчути себе жінкою , щоб піти куди потрібно , та жити краще окремо

[Marichka]

Бажаю тим,хто хоче,щоб в них так вирішилось питання,щоб пожити окремо,незважаючи на те,що не встигатимете варити їсти чи навіть і самим поїсти.Я дуже добре розумію,яка то мрія.Сама рахувала дні,щоб переїхати.Хоч поселились в такій хаті,де були і миші,і туалет на вулиці,і без ванни,і води по пів року в хаті не було,без пральної автомату і т.п.А вдома в мене батьки самі залишились(квартира в Тернополі) і в чоловіка двоповерховий будинок зі всіма зручностями(правда далеко доїжджати),хоч ми б все-одно хотіли окремо.
А їсти готувати,то у важкий час просто вибирала простіші страви,не випікала і вареників не виробляла,могли наїстися і макаронами з пармезаном.Чоловік в мене з того проблеми не робить,завжди стараюсь,щоб в морозілці були якісь заготовки.А поселились зовсім на чужій території,де немає кому допомогти.Друзі,батьки,родичі за 50 км і послуг няні немає :)

[kruana]

Жити з батьками прийнятно, мабуть, тим, хто не вміє брати на себе відповідальність за своє життя, за свої вчинки. Споживацькі інтереси для таких людей на першому місці у житті.

[Nymydora]

Я б на вашому місці не узагальнювала. І мене особисто ваша репліка образила - ми живемо з батьками. Це має свої плюси і свої мінуси, звичайно. Але до чого тут споживацькі інтереси? Можна юзати батьків на повну катушку і не живучи з ними в одному приміщенні. А можна і в одній хаті чудово давати собі ради. Це, швидше, питання толерантності і вміння співжити з іншими людьми. Це також непросто.
Звичайно, молодій сім'ї треба жити окремо. Але обставини в житті по-різному складаються. Що стосується мене - незважаючи на різні непорозуміння і конфлікти, я б зараз не хотіла жити окремо.
Що стосується таких ситуацій загалом, то у більшості випадків саме батьки наполягають на спільному житті - тобто добровільно пропонують свою площу і свою допомогу. То в чому тут споживацькі інтереси молодої сім'ї? В тому, що вони приймають цю допомогу?

[eney]

Цікаве узагальнення, про споживацькі інтереси і безвідповідальність. Тобто сімя, котра вирішує в силу матеріальних обставин жити з батьками(останні самі раді) при тому платить комуналку, бере участь в ремонтах, дом роботі, є лише паразитами що висять на шиї у батьків??? А от ті сімї, котрим батьки оплачують зьомні квартири за свій кошт(часто за ост гроші) паразитами не є??? забула додати, що гроші на дні народження, іменини, і для внуків не в щот, їх бабусям/дідусям тре теж видаватри!!!

[Nymydora]

бачу, не тільки мене зачіпило ))))

[kruana]

Nymydora, прошу вибачення, нікого не хотіла образити, лише висловила свою думку. Запитання теми звучало "Що краще"? Для мене кращим є формувати самостійну сім'ю, усвідомлюючи відповідальність за саме таке прийняте рішення. А для когось кращим є інший шлях. Ми ж не шукаємо тут тих, хто правий, чи не так?

[Nymydora]

Круана, золоті слова - істина це взагалі поняття відносне. Йдеться більше про категоричність узагальнень Ваша позиція зрозуміла і прийнятна і має таке ж право на існування, як всі решта - моя, Еней чи будь-чия. Але ж якщо людина, приміром, живе з батьками, їй не варто називати всіх, хто живе окремо - скажімо - егоїстичними самолюбцями, які використали батьків і тепер живуть у своє задоволення, ні про кого, крім себе, не дбаючи.
В тому і суть - говоримо про себе, а не про інших.

Мир, дружба, пряніки і форум )))