Життя з батьками і окремо - що краще?

[mala-karta]

ха-ха

і я хочу полежати

але ж ні: "а де мама?" :flag:

[мешканка]

Однозначно, самим краще... Хоча, звісно, від батьків залежить...Але, як би то не було, а жінка має чути себе господинею в сім"ї а чоловік-господарем, тоді і стосунки зовсім інші, так би мовити, повноцінні. Ми батьків дуже любимо і часто в гості кличемо, але, як жили разом-то не дочекали свого і на винайману квартиру втікли, з 4-місячною Христинкою на руках і з моєю сесією на носі... Але нічого, дали собі раду... Але зараз пожинаємо плоди спільного виховання старшої донечки :o і намагаємось поправити помилки, а простіше їх взагалі було не допускати...Проте, з батьками стосунки суперові, коли на відстані, і часом можемо малих зіпхнути на день-то нам взагалі - курорт... :yahoo:

[lore1ei]

Живемо в приватному будинку з батьками чоловіка.
Як всі писали вище, є свої плюси, є мінуси.

Нам досить просторо, всі добре ладимо.
Свекруха моя взагалі золото, весь час на роботі, або спить, вдома хазяйка я, жодної претензії в свою сторону не чула.
Свекор гарний господар, все вміє.І нянька гарна)
Єдине, що погано, великий пес, який живе не на вулиці, а хаті(((бо йому холодно.
Ну і він любить погавкати, коли дитина спить(((
Дуже любила собак, як народилась дитина, зрозуміла який це налом(

[IREN]

Живемо самі - окремо від наших батьків за багато км, дуже рада цьому.Бачимся десь раз на 2 тижні- приїзджають в гості. Не уявляю просто щоб ми жили з батьками, щоб мене хтось повчав, заставляв щось, чи командував. Від 16 років самостійна.

[Радмила]

Жити окремо. Часто ходити в гості, і давати можливість онуків побавити, а самим трохи відволіктись і кудись сходити. ;)

[Melisa]

Нещодавно нас лишили батьки на три дні і поїхали в село. Що я вам скажу? Дівчата, я почувалась вільною пташкою. У мене прокинулось бажання щось смачненьке готувати, прибирати і т.п. Я відчула, що означає бути господинею в домі! Так класно! З дитиною справлялась чудово. А може, то тільки я так все ідеалізую? :???:

[Любов]

Nelya, у мене такі самі відчуття, коли нас самих залишають :)

[ЗІрка]

а я і з батьками почуваюся господинею:), бо всі ходять на роботу, тож готую я, часом молодша сестричка помагає... зараз чоловік тимчасово вдома то і він стає у пригоді
може я погана мама, але мене втомлює постійно бути з дитиною, тож не можу дочекатися, поки хтось зголоситься з ним побути годинку
а я тоді або щось смачненьке роблю, або вишиваю, або в малину (якраз плодоносить) або просто сиджу в інтернеті...
а вже як скучу за малим, то так його люблю і гласкаю, шо ну...

надалі правда плануємо жити окремо, але поки мала дитина, то дуже мені добре спочатку було жити з свекрухою і сімєю чоловікової сестри, а тепер з моїми...

якщо люди нормальні, то разом весело і добре. і підсобити завжди є кому...

[_viki_]

Ми живемо окремо, нас це влаштовує :D
Недавно у батьків була можливість придбати квартиру суміжну з нашою, то чоловік сказав, що ми тоді переїдемо

[mala-karta]

Перед тим, як поїхати на море ми були без батьків - тіко з Дядіком.
О, як це класно!!!!

Прекрасно все встигається, дитина чудно все помагає. Їжа - просто смакота готувалась. А так як готувати на меншу кількість людей, то встигалось і їсти зварити і з малим погуляти.

А ще ми відпочивали з батьками на морі. З чоловіковими але без чоловіка. Жили в окремих номерах.

Можу сказати, що краще жити окремо, а здибатись на пляжі - батьки граються з дитиною, а мама б'є байдики :)