Родинний форум "Сімейка"

карапуз і киця.....
власне я б хотіла дізнатись в першу чергу досвід тих, хто приніс кошеня додому, коли там маля до року???
варто чи ні? можливо краще пізніше?

краще пізніше. або кота принести до народження і вагітності. або вже коли дитина розуміє чого не можна жувати йому хвіст.
в вашому віці я б не брала кошеня. по перше шерсть - буде всюда, і дитина повзаючи по хаті ту шерсть буде збирати на ручки, а ручки в рота
по друге кошення ше не привчене до "горшка" і буш мала двох пісюнів в хатім . про какашки мовчу про хвороби тоже
ну і будуть "битися", царапатися, кусатися між собою. ну і так далі і в тому дусі.

коли кіт вже був до народження - то інше, він поступово привикає до дитини, дитина до нього. старий кіт навчений на горшок, і більш терпеливий (ну не всі правда ).

мені шкода того кошенятка - шо моя мала буде його мучити, того і не беру. дитина, то є дитина. вона ше не може контролювати силу своїх ручок і може притиснути засильно кота. як дитині в рік пояснити шо тре легше кота обнімати ??? моя мала (2 р.5м.) давала старому коту ковбасу в селі і він її лапою цапнув троха, вже три місяці вона до нього не підходить, боїться.

котики і песики - це не забавки! це так ж живі істоти, як і люди.

Ulkanet написав:коли кіт вже був до народження - то інше, він поступово привикає до дитини, дитина до нього. старий кіт навчений на горшок, і більш терпеливий (ну не всі правда ).

Не факт. Моя подружка як завагітніла завела собі кицьку (кошеня). Поки не народилася мала все було класно, а з появою донечки кицька почала ревнувати, спеціально дерти паркет і нявчати, коли дитина спала і таким чином будила малу. Стала агресивніша і почала господарів кусати, хоча малу не чіпала, розуміла напевно.

Ulkanet написав:по перше шерсть - буде всюда, і дитина повзаючи по хаті ту шерсть буде збирати на ручки, а ручки в рота

З цим згідна, в нас є кицька, якій вже 16 років, шерсть всюди. ми певний час в нашу кімнату її не пускали, але шерсть все одно заносилася.

та я сама виросла в хаті з котами і псами.....тому дуже сумніваюсь....
також думала

Ulkanet написав: кошення ше не привчене до "горшка" і буш мала двох пісюнів в хатім

може якби хата, а то ж маленька квартира....для сну не буде де сховатись...
мабуть таки почекаю,коли доня підросте і захоче кицю....

я тоже дуже хочу котика , або криску
але хоч моя мала і спокійна і знає вже шо таке "легенько" і "не бий", "болить", всеодно притисне десь чи стане ненароком. і мені шкода тої тваринки, воно ж тоже живе і відчуває біль

а от після пса свого чоловіка , пес в квартирі буде жити "лише через мій труп" хоч в мене в селі пси жили в хаті

пес в квартирі, то хіба маленька, кишенькова....
у нас друг розводить англійських киць. постійно нагадує,що для нас безкоштовно одну тримає......вже шостий виплодок скоро буде, а ми то вагітні, то маленькі....

в нас є котик, старенький, вже десь 10 років. Богу дякувати малого сприйняв нормально і не проявляє ніякої агресії. Хоча знаю випадки, що кіт ревнує і т.п.
а за шерсть то таки правда, наше маля ще не повзає (3 міс), але всеодно деколи в ручці шерстинку нахожу.

Нам легше у нас свій будинок, сад, подвір"я, є і кіт, і собака, ал вони живуть виключно на вулиці.
Кіт забігає тільки перекусити, як бачить доцю, то його вітром здуває.
Не даю дитині тулитись до нього і тому подібне.
Можливо, як би він був кімнатний, мили його щотижня, чесали, то дозволяла.
Сама в дитинстві любила з котами обніматись поки лишая не заробила, тому свою дитину обмежую.

я взагалі не прихильник живності в квартирі, ну хіба таку щоб не пісяла, мало їла і завжди мовчала ( в нас черепаха ).
Просто це ж крім шерсті і пісяшок, ще велика імовірність глистів
В мене в знайомої був кіт, коли заходила до них в квартиру то мене аж вернуло від того запаху (це був просто дикий штин, чи пісяв по кутках я не випитувала), аел вонр вже були привикли до того запаху і взагалі не звертали увагу, крім того казала що дуже любить на малому спати ( йому тоді десь в районі 1 року було), як на мене це теж небезпечно. Зрештою може я так налаштована, але ні пса ні кота в квартирі не заведу

Ми котика ще тільки плануємо: Артем ним просто марить.. Пообіцяла, що на 10 років буде йому подарунок, за умови, що доглядатиме за кошеням сам. Я - не великий прихильник пухнастої живності в квартирі через гігієну... Минулого року в моїх батьків було кошеня в хаті. На свята ми побули два (!) дні - і всі мали лишай, який дооовго лікували... Якщо заводити кошеня чи цуценя треба дуже добре обдумати можливі наслідки і перестрахуватися, там де це можливо (прививки, огляд ветеринара, протиглистні засоби).