напевне для багатьох дітей характерно споживати їжу з капризами та усілякими вибадами - я зараз мало спілкуюся з людьми, тому майже не знаю реальних прикладів ситуацій, схожих на нашу.
а в нас таке:
споживання їжі для нас/мене - то болюча тема. синові 3,5 роки. спочатку ми його годували вручну перед мультиками. лише на підході до 3 років ми почали привчати його їсти самостійно, бо складалася дурна ситуація з потрійним годуванням - цицю для доці, ложку для сина і ложку для себе - то всьо робилося одночасно.
тепер, коли синові дається їжа, то треба припрошувати, нагадувати часто за кожну ложку. страшно пообіцяти дати після їжі аскорбінку чи гематогенчик, бо як зачує це, то може відмовитися від їжі і вимагати ласощів ВЖЕ. не він їсть їжу, а їжа їсть його. вчора снідав 1,5 години. з такими тривалими трапезами не можу нормально планувати наші справи, бо він постійно відволікається, якщо бачить, що я за щось беруся - мусить брати участь в тому. він то лазить під столом, то терміново просить/бере собі якусь іграшку, то крутить сухарі в м"ясорубці (його нова тема!), то сідає спиною до столу...
може непомітити, що я забрала його харч зі столу. а коли помітить або бачить, що я його забираю - дико верещить. питаю "будеш їсти?" - відповідає "буду". повертаю тарілку йому. далі не їсть, а відволікається. мій чоловік вважає, що то не правильно - карати забиранням їжі. а я з ним сперечаюся, бо не вважаю це покаранням - я цим хочу показати дитині, що їжа не буде вічно перед його очима чекати, коли він зволить взятися за неї.
син не завжди дозволяє годувати його вручну, хоча зрідка просить: "годуй, як маленького". хочу зауважити - його сестричка (1 рік) ще до року почала їсти сама і ми рідко коли її годуємо. ото є мамина радість. я стараюся не дуже тикати його носом в те, що сестричка молодець, сама їсть, але кілька разів не втримувалася і казала про це.
підозрюю, що синика мучать паразити. ніяк не дійдемо до лікарки, котра діагностувала і допомагала їх виводити. але ж дитина не відмовляється від їжі ВЗАГАЛІ, і при цьом чомусь не їсть без пригод.
так більше не може тривати! :( мушу робити ще щось окрім вмовлянь "їж та й їж!" - маю приділяти час доці, дом.справам, треба встигати вкладатися спати, гуляти, та й просто боюся за синчаче здоров"я.
чи можна щось рекомендувати в такій ситуації?
чи варто спочатку прогнати паразитів і тоді спостерігати, чи зміниться щось?