Родинний форум "Сімейка"

Давайте ділитися тут досвідом про партнерські пологи.
Я можу порівняти, бо старшу дочку народжувала без чоловіка.
Други пологи були вже з чоловіком. Ось основні переваги партнерських пологів:
- я не переживала за якісь дрібниці: типу кого покликати, де розписатися, що мати з собою ...
- лікарі проявляли більше уваги
- моральна підтримка це взагалі було основне
- чоловік повторював слова акушерки, і тільки після тогшо я могла виконувати, те що вона казала, хоча і її чула, але не сприймала
- неймовірна радість, коли чоловік взяв дитину на рукі
-почувала себе в безпеці

Так як в пологовому я відразу попала в родзал, не змогла оцінити інших переваг.
Діліться своїм досвідом, можливо в когось він був негативним, але особисто я таких не знаю. Цікава послухати розповіді татусів.

Чоловік може іти на пологи,якщо
-він переконаний що народженння продовжує процес зачаття і це завжди час і мить лише 2 людей ,які для цього причетні,
-він хоче допомогти жінці морально і фізично,
-він хоче побачити народження своєї дитини(фото,відео)
- -він хоче оберігати свою жінку і дещо навіть контролювати процес(часто переконаний що лікарі сварять.....)
-він був на лекціях по партнерських пологах,читав про це,бачив відео,готовий спробувати

Не варто брати чоловіка на пологи і заставляти його це робити-сльозами,криками,порівнянням з кимось,історіями чужих пологів,ультиматумами,типу-ти не тато,ти-ніхто.Якщо не з тобою-піду з кумом чи сусідом,він-не боягуз!!!!
Чоловік має зробити лише власний вибір!!!Від цього залежить його ставлення до вас і любов і повага.
Подумайте чи хочете щоб він був поруч і бачив вас не такою як завжди.Чи вінбув з вами поруч,наприклад в гінеколога,стоматолога,в лікарні,чи бачив вас без макіяжу і тоді коли щось болить.
Роддом-не місце для експериментів.
Ви народжуєте дитину,не для того,щоб показати,яка ви-молодець,героїня,і т.і. Ви-народжуєте дитину для світу.Може сама ваш малюк напише нові вірші,придумає нові ліки,зцілить любов"ю.
Подумайте чи ван потрібна поруч людина під час пологів.І ваша справжня інтуїція,без новомодних віянь підкаже вам відповідь.Правильну відповідь.

А загалом,я завжди при можливості і після знайомства з партнерською парою і розпитування їх причин,намагаюсь розповісти мужчині що це не страшно(він ніколи особисто вам не признається що боїться.А боїться:-S ),і розповідаю що він зможе вийти,поїсти,(якщо візьме щось з собою),поспілкуватись з лікарями,бути тільки в 1 періоді.Тоді чоловік більш охоче і веселіше ставиться до лікарні і пологів загалом.

Звертайтесь.Будем налаштовуватись (L)

І ще одне-працюючи з парнерськими родами,інколи буває,на щастя рідко,що жінка бере партнера на пологи і власне й народжує дитину-для того,щоб спасти сім"ю!

Каже,от після того,як він все побачить,як я мучилась(N) ,ніколи не зможе нас залишити або сварити мене чи т.І.
Це все іллюзії!!! І навіть улюблена мною позитивна психотерапія нічого не поможе.Любов або Є або НЕ МАЄ.І її не купити за гроші,страждання,пологи і дітей.

Думаю, кожен чоловік, незалежно від рівня його психологічної підготовки :D може бути разом із жінкою в перший період родів, в передродовій. І кожна жінка буде щаслива, якщо відразу після пологів чоловік буде біля неї, візьме дитину на руки.

В нас питання навіть не стояло.
Тобто, я звідкись знала, що пологи в нас будуть партнерські. Не прикладала зусиль, щоб переконати чоловіка, але одного разу просто спитала, чи хоче він бути присутнім. Його відповідь була: "Я не знаю, чи хочу, але знаю, що треба".
Для мене дуже важливо, щоб він був поряд. Чоловік це знає, а ще знає, що йому треба там буде робити і як мені допомогти, завдяки Школі Материнства.
Я лиш переживаю, що через цей карантин, його не пустять - моя лікарка сказала, що поки карарнтин, партнерські відмінили.

ооо. Видко я одна така дика. Бо я не хотіла партнерських. Але все по порядку.
Першу дитину я народжувала без чоловіка...
Другу мене ледве вмовили народжувти з чоловіком. Не так шоб вмовили, але на Бамі зараз поробили індивідуальні родзали і лікарка пояснила, що самій мені буде важко, і пожартувала, шо якшо ніхто зі мною не буде (мама, подружка чи чоловік) то доведеться їй самій бути зі мною.
Так от. Я не хотіла нікого поруч із собою, бо знала, що не зможу розслабитися під час пологів, адже доведеться лишній раз не зойкнути голосніше, аби той хто поруч не зомлів. Вони ж наші рідні, їм болить тоді, коли й нам. Як можна думати про те, як народжувати, коли ти думаєш про те, аби не показувати свого болю? Общім, я за те, шоб хтось був присутній уже ПІСЛЯ народження дитини. Шоб поміг перевернутися на інший бік, шоб подав маля, шоб подав бутерброда (коли я народила - одразу страшно захотіла їсти :D ).
пі.сі. Чоловіка вмовляти не довелося. він сам хотів бути присутній. Казав, шо нічого не боїться, бо бачив по Діскавері, як народжуються діти . Але коли діло дійшло до діла, то мусив вийти в коридор, бо троха хтів мліти :D .
До речі, жодної лекції з жодної школи материнства я не проходила ні 4 роки тому, ні тепер. так сі стресло. Але знала одне - мушу слухатися лікарів. І всьо вдалося :)

happymami, а під час перейм допомога чоловіка була корисною? Я так розумію, що він з родзала втік? :D

Dashko написав:happymami, а під час перейм допомога чоловіка була корисною? Я так розумію, що він з родзала втік? :D

Під час перейм я навпаки хотіла шоб нікого поруч не було і шоб ніхто навіть не торкався)))) Як перший раз (коли в принципі було не надто боляче) так і другий раз (коли я чуть бильце від ліжка не відірвала :D так мене боліло :mrgreen:
Єдина допомога чоловіка була потрібна перший раз, ще вдома, коли вінзасікав час між переймами. І коли їсти в ліжко приносив.
Ну, типу втік))) але вже аж коли я власне почала народжувати. казав потім, шо не думав шо все на стільки ТАКЕ (не буду описувати процес народження дитини :D Мо хто їсть і читає форум :D . Тобто, троха віддихався і прийшов якраз приймати дитинку :geek: