Marichka » 14 вересня 2013, 15:59
В мене другі пологи були не легкші,але правильніші і теж ніби без стимуляції.Почну з того,що я категорично не хотіла на 2 пов і наперед домовилась з лікарем з 4 пов.І от,коли настало 40 тижнів,та лікарка каже :"Завтра приходь родити" Без ніяких на те підстав,бо з тиском в мене все добре,набряків не було,УЗД останнє теж було добре.Я так злякалась.Хотіла пити касторову олію,бо багатьом моїм знайомим рекомендували лікарі,щоб пришвидшити родову діяльність.Наша з того посміялась(хоч сумніваюсь,що вона не чула за такий спосіб) і акушерка сказала,що в мене переношена вагітність.Мені аж образливо стало,колись їй занесу закон,що вагітність до 42 тиж є непереношена.Є такий закон?!Хто має,вишліть мені.Лікарка сказала:Прийдете завтра,пробємо води і будете родити.Ми вже були б прийшли,бо дуже важко мені було носити останній місяць,ходити часом не могла,потребувала чолочої присутності і допомоги і пізніше він не зміг би бути зі мною(по роботі)Ввечері пішли на Літургію,було свято апостола Тадея,отець мав про нього проповідь.Моя подружка каже:"А вам не подобається ім"я Тадей?Таке гарне"Ми ще на той час не вибрали імені.Тоді ми пішли на піцу всі разом,пізніше до озера гуляти.Спати полягали біля 1 ночі,а через трошки часу в мене почались перейми.Чоловіка розбудила після 5 год,щоб включав схватклощиталку.Нам писало там їхати в пологовий.Думала прийму душ,але біль зростала швидко.Встигла лиш підмитись і поїхали в пологовий.Там ще пробули трохи,бо дитина народилась аж 12.30.Теж мала надріз тупими ножницями,бо плід мав 4150,а перша 3000.Розривів не було.Родила важко емоційно і фізично,вже був ризик для дитини.Теж зразу виклали на живіт,не обтираючи.Я дякувала Богу,що все закінчилось.Як шили,то стогнала,але вже не чекаючи,що буде страшніше.Так з дитиною лежала 2 год,аж після того міряли-важили і вдягали.В мене все боліло,не могла порухатись.Акушерка порадила свічки Кетанов,то трохи помагали,я тиждень з ними жила.Навіть вдома плакала від болю.Лиш це мені помагало.Але то болів ще геморой-проблема більшої половини породіль.В цих пологах для себе побачила Божу руку.За мене молились багато людей,щоб я "розродилась сама" і так вийшло.Після других пологів я немала депресії,стан був відчутно кращий.Дитина спокійніша.В пологовому ми собі спали разом на ліжку і то був наш особливий час привикань одне до одного.Назвали Тадей символічно,в згадку про ті події.Тепер разом всі вдома,радіємо маленьким.Дитина дає багато любові оточуючим.Зі старшенькою проблем з ревнощами не помічаємо.Все добре.Вартувало тих зусиль і старань.Часом дивлюся і розумом не розумію,як з такої маленької клітини є дитинка?!Така велика і така гарна,з ямочками в посмішці.....?!Чудо Боже!!!Дякую Богу за це!!!І за все!!!