Родинний форум "Сімейка"

Хто приймав у Вас пологи: лікар-чоловік чи лікар-жінка? І чи є якась різниця між ними? Чи співпало це з Вашим бажанням?

До вагітності я дуже не хотіла, щоб пологи у мене приймав чоловік. Соромилась, хоча усвідомлювала, що це для нього звичайна робота. А потім мені розказували, ті, хто вже народжував, що велика різниця, коли присутній чоловік, а коли жінка-лікар. Бо чоловік ставиться до вагітної більш бережно. Короче, я завагітніла і постало питання: де народжувати і якого лікаря обрати. Довго ми думали, та все ж наважились поїхати в Хмельницький пологовий будинок і домовлялись із лікарем-чоловіком. Я задоволена. :o

Я так само перед першими пологами хвилювалася і соромилася, якщо лікарем буде чоловік. Ми наперед не домовлялися, і примаймав в мене лікар. Не знаю, чи це від людини залежить, чи справді чоловіки-лікарі кращі, але я дуже задоволена. Справді відношення дуже обережне, ввічливе, гарне. Ще мені всю вагітність казали, що я сама не народжу, бо в мене завузький таз. А він сказав, "без проблем".
І ще, як почалися сильні перейми від соромязливості не лишилося і сліду ;) :D
Другий раз пологи приймала жінка. Я теж задоволена. Але зі мною вже був мій чоловік. Взагалі все сприймалося по іншому.

у мене пологи приймав лікар. це співпало з моїм бажанням. лікарка, котра могла приймати пологи мені не дуже подобалася.

загалом - залежить від людини і від того наскільки вона вам приємна, наскільки ви їй довіряєте.

Де ж ви стільки мужчин-лікарів понабирали :D :D :D Може у вас усіх один і той приймав

Dashko написав: Ще мені всю вагітність казали, що я сама не народжу, бо в мене завузький таз. А він сказав, "без проблем".

З аналогічною проблемою і я зіткнулась. Спочатку дільнича "потішила", а як пішла до другої дільничої (з іншого масиву), то та сказала, що завагітніти зможу, але є ризик того, що не виношу, бо сама, як Дюймовочка і т.п. Втретє я вже пішла в "Медікус", чим страшенно задоволена. Там і УЗД робила, і там мене оглядала моя лікар акушер-гінеколог. :)

ооо. Встидлива до німагу. але було таке:
приймали пологи жінки і двох випадках. Але...
після перши пологів шви знімав лікар, котрий і вів нашу палату. Франчук молодший (якшо то реклама, то модератор хай стре фамілію в повідомленні). Оглядавтак, шо я йне відчувала.руки такі мякі і теплі. а як його заміняла якась лікарка. то так давила на живіт, шо ми пісялися. Чоловіки боязкіше і обережніше ставляться до нас. Я вперше в житті знімала шви, тож боялася, як скажена. Прийшла. сіла в крісло-вертольот. Сонце світило прямо в лице і на мене всю загалом. скривилася. каже - чо кривишся? кажу, бо сонце світить в очі. а він каже - нічого, якраз мені добре світить де треба :? :D . А потім як знімав шви, то попалися тупі ножиці, то теж жартував з того приводу. общім - зніматишви вопше не страшно. Стидно. але після пологів і дійсно перейм встидливості капєц

А коли лежала з другою вагітністю в гінекології, то був хлопець, котрий проходив інтернатуру, присутній на оглядах.То я просто закривала очі :D . смішно певно виглядала, але зато робила вигляд, шо я вдоміку іне встидно))) Але, казали дівчата, котрихвін не лише оглядав збоку, а й оглядав яковже спеціаліст, що троха їм було зле. бо він ще боявся сам,руки кажуть тряслися... Такшо мякість ініжність у них теж певно приходить з досвідом... Я за чоловіків-дохторів)))

По своєму досвіді муже сказати однозначно, що лікар-чоловік пологи приймає набагато краще! Мені здається, що це тому, що вони не відчували цього болю, і відповідно можуть поспівчувати і акуратно все зробити.

Мені порівнювати нема з чим, але пологи чоловік також приймав. (Може дійсно один і той самий?... ; )) Правда, ми не домовлялись ні з ким, народжували з чоловіком. Дуже великої ніжності в ставленні до себе не відчула і співучасті також, може через те, що не домовлялись. Народу у них багато було, і підганяв - лякав, щоб скоріше надріз зробити. А взагалі - цілком нормально. Головне, що не заважав ;). Але бажання "віддячувати" ніякого не було, то і не "віддячували".
Під час пологів і перейм все фіолетово - сором як рукою знімає, то точно : ))

Мені робили кесарське, але перд тим як прийняти остаточне рішення Тетяна Іллівна привела до мене якогось професора вже в літах. Як сказала що ще він мене подивиться, то я думала, що втечу з паталогії і не буду родити взагалі. :shock: :ugeek: Він подивився так, що майже нічого не відчула, а попередні огляди мені давалися із сльозами. Хоча вердикт був онозначний: кесарське... :( Та ми це пережили і тепер дуже тішимося синочком.
Залежить від людини дуже, а ще сильно залежить як ми до тієї людини ставимося. Як на мене головне довіряти тому лікарю якого ви обрали (чи до якого попали). Мене коли знайома в прямому смислі запхала в кабінет до дільничої, сказала: "Як підеш сюди, то все в тебе буде добре", я повірила і все добре.
Мамі моїй поліп видаляли по-жіночому, то казали, щоб йшла до одного дохтора, бо він просто найкращий з усіх-усіх. Вона пішла, але боялася страшенно, то тепер каже, що він найгірший, бо не обезболив її, але ж порівнювати не має з ким, і дай Бог щоб не мала.
Так що нюансів ціла купа... :)

Першу донечку народжувала в Тернополі,пологи приймала жінка.Я нею загалом задоволена.
А другу донечку народжувала в Херсоні - чуже місто,чужі люди.Знайомі порадили хорошого лікаря,але то був чоловік(як потім виявилось,то ще й доволі молодий).При оглядах до родів, то було якось не зручно, а на пологах і після ставлення просто чудове(і страх і стид кудись пропали).А потім ще й виявилося,що він також з Тернопільщини0