Родинний форум "Сімейка"

Зачаття. Початок життя (мал. 1)

Життя починається з моменту запліднення, злиття двох клітин. Коли ми були такою клітиною, то все, - стать, група крові, колір очей, інтелект і таланти, смак і побудова білків організму, - все це вже було записано в генетичному коді 46 хромосом. Далі ми тільки росли і розвивались, отримуючи кисень і харчування. Нам було визначено жити близько девяти місяців у лоні матері. З моменту зачаття це уже істота, яка ніколи раніше не існувала в історії і ніколи не буде існувати знову! Це фото зроблене через 30 годин після зачаття. Через вісм днів цей індивід зупиняє місячні у матері и контролює на час вагітності її тіло.
6 тижнів: фіксується робота головного мозку (мал 2)


Тут ви бачите шеститижневу дитину, три тижні тому у неї почало працювати серце і перекачувати кров, що належить цій дитині. Вона навіть може мати іншу групу крові, ніж мати. За допомогою електроенцефалографа можуть бути записані її мозкові імпульси, це є юридичним доказом, що людина жива. Це неймовірно важливе відкриття!

7 тижнів: може тупнути ногою (мал.3)

Семитижнева дитина вільно плаває в навколоплідній рідині. Якщо щось лоскоче її ніс або рот, вона відкидає голову і реагує на будь-яке подразнення. У цьому віці маленька дитина починає робити точні рухи. Виразно прослуховується серцебиття дитини.

9 тижнів: дитина хапає рукою (мал.4)


Сучасні ультразвукові дослідження дають можливість дізнатися багато що з життя ненародженої дитини. Бачити свого сина або дочку, що рухаються в утробі своєї матері, за допомогою УЗІ - це радісне переживання для батьків. Вони можуть бачити, наприклад, як їх малюк смокче палець. Якщо якимось предметом доторкнутися до його руки, то він схопить його, а якщо предмет колеться, то дитина швидко відсмикувала б руку (це показали спеціальні зйомки під час аборту дітей).

10-11 тижнів: дитина відчуває дотик.(мал.5)

Зараз він може ковтати навколоплідну рідину, в якій плаває. Канал шлункової кишки всмоктує їжу. Дитина пісяє і її кишечник слабо скорочується. Дослідження показали, що діти, що не народилися, так само, як і ми, відчувають біль і дотики, світло, тепло і шум.

11 тижнів: усі системи органів почали працювати (мал. 6 та 7)



Ці маленькі людські ніжки абсолютно сформовані. Не дивлячись на те, що дитина могла б стояти на мізинці матері, у неї вже є повіки, нігті, відбитки пальців. Починаючи з цього віку, вона остаточно сформований і продовжується тільки зростання вже існуючих органів: є скелет, нервова система, кровообіг, дихання і т.д. Всі системи органів почали функціонувати. Вона живе і чекає своєї появи на світло.

14 тижнів: диво розвитку! (мал 8)

Дитина на цьому знімку трохи молодша 14 тижнів. В цей час її серце перекачує 24 літри крові в добу! Вона стає вже великою.

18 тижнів: дитина повністю сформована (мал.9)


Цьому чудовому малюкові 18 тижнів і на законних підставах він може бути убитий. Лікарі, що замовчують правду, говорять “там нічого не немає”, підштовхують жінку на аборт, і у багатьох після того, як вони дізнаються правду, виникають важкі стреси.

джерело: http://ruh-za-zhyttia.org.ua/?p=239

Схожу інформацію ви можете переглянути тут

коли я була вагітною, то щодня перечитувала як дитинка розвивається :)
і постійно діставала чоловіка, щоби зі мною читав

і фільми навіть дивилися - в перший місяць - за всі місяці, а потім - щомісяця по надцять раз

так смішно згадувати :)
це, мабуть, тому, що вагітність перша.
Чи ні?
А ну, мамусі невперше вагітні, ви як сприймали свою другу вагітність?

нєєєє..не тому що перша... в мене от далеко не перша, а теж люблю перечитувати і відео дивитись різні....воно все , з часом, забувається...і хоча багато чого сприймається не так емоційно...але все одно, кожна вагітність-це окрема історія, де в чому нова і цікава.

а хочеться зависати над тими текстами з картинками і описом розвитку?
мені тааак хотілося

і все рахувала, що от вже такий-то тиждень, вже в дитинки є нігтики, а вже вона має бути стільки-то грам :)

mala-karta написав:і все рахувала, що от вже такий-то тиждень, вже в дитинки є нігтики, а вже вона має бути стільки-то грам :)

і я так само робила , ще й чоловіка залучала, показувала картинки, розказувала, читала за кожен місяць розвитку синусика, що він врешті не витримав і сказав, що він звичайно безмежно любить і мене і нашу ще тоді ненароджену дитинку, але я його вже цим дістала. Тоді зрозуміла, що всього має бути в міру :ugeek:

і я по тижнях цікавлюсь...і чоловікові розказую, але він щось не надто емоційно те все сприймає (напевне, вже звик) :P

ну, мій не надто емоційно також сприймав - хоча дитятко перше.
певно, то всі мужики такі

а може вони просто не відчувають тих змін на собі-тому й не дуже "вникають"...я ото як цілий день і цілу ніч чую, як малеча в мені товчеться то мимоволі цікаво, а яка вже вона...а що вже робить і т.д.

знаєш, певно й того :)
ну, коли б вагітною бцла моя сестра, то я була б дуже за неї рада, але коли б вона мені по 5 разів в день розповідала, що там і як в дитятка вже виросло

і мене б вже дістало, однозначно.. так що всього в міру. В мене от чоловік не хотів говорити "з животиком"...казав, що дитина його голос і так чує...а в такій ситуації почувався б "дурнем"...Так що кожному -своє