, щоб була якомога менша різниця між дітками, та народила аж через 2 р.9міс. Третя дитина мала бути обовязково, так мені мріялося з дитинства про ідеальну сімю, до того ж на підготовці до вінчання священник наголошував, що подружжя дає згоду на численне потомство, а це, як він вважає, мінімум троє дітей. Втретє вдалося завагітніти аж через 1,4 р. (25 місяців не було місячних)). А щодо статі дітей, то тільки за третьою вагітністю було бажання, що це має бути дівчинка. Вперше завагітнівши, чоловік дуже хотів сина Йосипка, мені було байдуже, лише б все добре. За другою дитиною на УЗІ лікарі говорили постійно, що хлопчик - також добре, бо всеїдно хотілося трійко діток, тому казали, що втреттє будемо працювати над дівчинкою. Але лікарі помилились і в нас народилась дівчинка. Наче є комплект - син і донька
Та саме за третьою дитиною дуже хотіла дівчинку, щоб була коліжанкою для сестрички, бо з сином вже виходить 5 років різниці, а це на власному досвіді, для різностатевих діток забагато.Тепер, вибираючи імя для сестрички, мій синок все жаліється, що у його сестер буде і братик і сестричка, а в нього тільки сестрички. Вже робить замовлення на братика
) Дехто жаліється, що вже би пошвидше народити, а в мене навіть таких думок ніколи не було. Це прекрасний період, особливий, і треба ним насолодитися сповна 
(була в 16, перевели в 9, потім в 7, а потім в 16 і т.д.) надивилася і наслухалася всякого такого 
)
