Родинний форум "Сімейка"

flash-ka Нехай вам Господь Бог подарує ще й синочка!!!

А якщо ви розлучена, виховуєте дитину, а тут вагітність від чоловіка, якого кохаєте, який кохав вас тоді...а тепер пішов з вашого життя і ви розумієте, що ця дитина йому не потрібна. Вона потрібна вам, але ви не маєте власного житла, гарнооплачуваної роботи, батьків поруч...ви сама з однією дитиною думаєте чи народити ще одну.
Я проти абортів. Завжди була, але якщо ця дитина нікому не потрібна? Якщо тато не хоче, а мама не може сама брати на себе такий груз.

А можливо ця дитинка - плід вашої любові дана вам і як випробування, і як шанс змінити щось на краще в своєму житті? Інколи речі, які ми сприймаємо як вершину усіх неприємностей виявляються можливістю змін на краще, перебудови життя. Зараз є організації, котрі допомагають мамам в таких складних ситуаціях (Колиска життя), потім для самотніх мам теж є допомога від держави.

А тато, якщо вартий тої дитини, то зрозуміє з часом і буде присутній у вашому житті.

Іриска написав:Вона потрібна вам.

Щастя народження нового життя, нова любов, душа, яка любитиме понад усе і не зважаючи ні на що, і біль втрати, покалічене тіло і душа, що ж обрати?
Це важко, коли нема ніякої підтримки, але все таки, з труднощів знайдеться вихід, а втрачене не повернеш.
Ніколи такого не робила, але могла відмовити колись від цього кроку, і не відмовила. Це залишиться зі мною назавжди, як би не відганяла ті думки.

Можливо є подруги, добрі сусіди, ну хоч хтось, хто б міг допомогти, підтримати. А часом допомога приходить від людини, на яку і не сподіваєшся.

А чи не скаже мені ця дитинка навіщо я привела її в життя, якщо вона не потрібна татові? А що сказати старшій? Як то мама вагітна, а де тато? Від кого? Вона знає чоловіка, який був з нами і від якого я вагітна.

Іриска написав:А чи не скаже мені ця дитинка навіщо я привела її в життя, якщо вона не потрібна татові? А що сказати старшій? Як то мама вагітна, а де тато? Від кого? Вона знає чоловіка, який був з нами і від якого я вагітна.

Якщо ви були не впевнені в тому чоловікові то навіщо дитину з ним знайомили? Тоді не думали як вона це сприймає? Вибачте за грубість, але це до сек.у треба було вирішити варто вагітніти чи ні. А зараз ви маєте робити так, як совість підкаже...

Іриска написав:А чи не скаже мені ця дитинка навіщо я привела її в життя, якщо вона не потрібна татові? А що сказати старшій? Як то мама вагітна, а де тато? Від кого? Вона знає чоловіка, який був з нами і від якого я вагітна.

Я впевнена, що саме ваша дочка буде підтримкою, вона зрадіє сестричці чи братикові. Уявіть, якби ви абортували свою дочку, на вас не дивились би ці оченята, ці ручки не обнімали б вас.
У школі вчителька МСП розповідала нам як вона хотіла зробити аборт за третьою дитинкою, але за станом здоровя лікарі не взялися її оперувати. Вона народила хлопчика. Казала, що так ніхто в її житті не ставився з любовю до неї як рідний син, любив її більше ніж будь-то, враховуючи маму-тата та чоловіка. А потім вона знову завагітніла, хоча лікарі спочатку не діагностували правильно (за радянської власті), наговорили їй різних дурниць і вона вже збирала гроші собі на похорон. Виявилось, що цей діагноз - вагітність. Знову сльози, розпач, бо тоді багатодітна сімя вважалася неблагополучною, але аборт для неї означав, що сиротами залишаться троє дітей. Вона народила. Тепер всі її діти одружені, кожний здобув гарну освіту, кожний має родину і своє житло. ЇЇ висновком було, що це Бог благословив її дітей, бо вона не вбила діток, а попри всі складнощі народила і любила їх. Вона нам це розповідала в 11 класі, щоб ми, будучи незаміжніми школярками, ні в якому разі не робили аборти попри всі проблеми які вважаються для жінки у подібній з вами ситуації.
І ніколи не звертайте уваги на безгрішних фарисеїв, які тепер промивають вам мазкі. Це ваше життя, хай кожний буде такий безгрішний як про себе думає. Всі докори пропускайте повз вуха, ігноруючи весь негатив.
Не смію вам повчати, але ви вже мама. Хіба було щось краще від посмішки і запаху рідної дитинки? Чоловік може знову зникнути, зрадити, піти, а дитина любитиме вас завжди такою як ви є. Не відкидайте любов яка всередині вас. Прийміть її, у неї є тільки Ви.

Я теж думаю,що не мусите комусь щось пояснювати чи радитись з кимось.Звичайно,що виносити і народити.
Все стане на свої місця.Цей час треба пережити.Бог дуже допомагає тим,хто дав життя.
Діти завжди хочуть ще братика чи сестричку,це точно.Навіть підсвідомо.

Щодо "потрібності татові"-то теж не аргумент.
В моєму житті теж були моменти,що мені здавалось(по татових вчинках),що я йому не потрібна.
Тим не менше,щасливо собі живу і радію з того,що я є.

а що бeз тата дитина нe можe жити?
я двома руками за повноцінну сімю, алe чи знаєтe ви людeй взагалі які задавали своій мамі такe питання чи потрібна я світу?????