Родинний форум "Сімейка"

Раніше ми хотіли або двійнят/близнюків, або дитинку одну за другою.
Звісно, воно важко.
Зараз я вже не така геройка, але хочеться, щоб різниця була мала.
І ловлю себе на думці, що вже забуваю перший місяць і є думки про другу лялю.

Як вважаєте, яка оптимальна різниця між дітками?

Якшо чесно - я вагаюся. Бо то є дуже суб*єктивно. Приміром, я раніше вважала. що мала різниця між дітьми - то дуже кльово. Раз раз і робиш собі кар*єру. приміром. АЛЕ. Є така річ, що старше дитятко може очки повибирати меншому, покусати, тощо. Бо воно ше нерозумне. Відповідно, мабуть треба шоб різниця була побільша? Але ж доросла дитина уже має здатність до ревнощів... Дві сторони медалі

У мене різниця з братом - 3,5 років. Я мамі помагала. всьо було непогано. Я не ревнувала. Мама казала. шо вроді не надто важко було з такою різницею.
У мене ж діти мають таку ж різницю - мені дуже важко. бо старша ревнує. а ще - має дуже великі свої амбіції. Вона, бачте, хотіла сестричку і хоч ти їй кіл на голові теши - вона братика любить лише коли прокидається і муркає до ього, або поки він з нею грається. А інколи відкрито каже. що не любить. Одного разу чутть не задусила шнурком (так гралася. Накинула на нього і тягнула собі). Одноого разу кубиком кинула в нього,і всяке таке. не маю права їх самих лишити ні на хвильку. бо вона грається дуже жорстоко. Як з дорослою дитиною. Може копнути, може штовхнути. Дуже егоїстична по відношенню до нього.

Такшо тут все залежить від характеру старшої дитини.
Розказувалми випадок. коли дитина на 3 роки старша кусала (поки ніхто не бачить) молодшу.
В сусідів між хлопцями різниця 1,5 роки - каже сусідка - лафа. самі себе забавляють. Самі прибирають за собою. Здорова конкуренція. а вона тіко ноги закине і ТВ дивиться.
Всьо дуже індивідуально

в нас з братом різниця - 4 роки.
то ми з ним весь час билися.
і бавити я його не хотіла, лишала, а сама втікала до дітей мого віку.
і дерлися ми довго, вже в старших класах були. Хоча я люблю брата. Але то вже тепер, коли розум є.
і в чоловіка - аналогічно, різниця з сестрою 4 роки. І аналогічно все було.
А маю ще приклади - де різниця років 10-13. То старші дітки, як батьки - люблять, доглядають, балують, бо вже все розуміють.
І тоже маю приклад з мінімальною різницею - обидвоє собі бавляться.
І от...довго чекати я не в силі..хммм..10 років, то здоров"я не дозволить :D

а одразу - теж наважитися не мо..
і не хочеться отак пару років - 3-5...щоб не було ревнощів.
От доця куми. коли приходять і хресна з малим чуть побавиться, то таакі істерики влаштовує..їй 4 рочки.

а в менез братом 1.5 роки різниці.
Билися страшно :)

І заставляли мене його глядіти, правда, не була проти, бо наша дитяча компанія була різновіковою.



Я хочу хоча б 4 роки різниці. Зараз я не уявляю, як би я мала між дітьми розриватися - їм же обом мами треба. Тому хочу почекати, поки Роман буде самостійнішим. Ну, як треба буде 10 років - то нехай. Все одно це буде тільки моя дитина, не хочу, що в обовязки старшого входило глядіння меншого.

В нас різниця в півтора року. я дуже задоволена, часом, звісно, бувають проблеми, ревнощі...та й важко з двома карапузами малими...але, як на мене-то плюсів більше... може, через те, що дівчатка? хто його знає, але зараз я дуже задоволена тим, як все склалося...таки Бог вирішує краще, аніж плануємо ми....

мешканка написав:таки Бог вирішує краще, аніж плануємо ми....

Повністю згідна. мені б хотілось, щоб різниця була в 3-4 роки. Але якщо Бог вирішить по-іншому, я не проти.
У мене також є брат. Старший на 4 роки. В дитинстві було по всякому: то бились, то грались, а як подорослішали, то стали один одному підтримкою. Так що незнаю, що відповісти, як буде краще. Дивіться, вирішуйте, все одно все вийде на радість. ;) :emphaty:

навіть незнаю, як відповісти... Повність згідна з тим, що Богу видніше. Колись хотіла маленьку різницю. Тепер думаю, що краще таки, можливо, щоб ці дві ляльки підросли, а то раптом знову двоє зразу... :D
Але як Бог вирішить інакше, то я тільки рада ;)

Ох і відважні ви дівчата! Я хоч досить швидко успішно до материнства адаптувалася, але свідомо ще б другої дитинки не хотіла. Я як і mala-karta не знаю як би я розірвалася. Хоча з іншого боку впевнена що і до того б звикла.

А яка оптимальна різниця між дітками затрудняюся сказати. В мене з братом різниця 6 років. Ми хоч і не билися, але якихось особливих почуттів між нами нема. В чоловіка різниця з братом 12 років, то я б сказала, що він йому більше як батько, а не як брат, хоча звичайно ближчий набагато. тому все це дуже індивідуально.

І як би ми з вами тут не планували різницю, вона буде такою як дасть Бог і не інакшою... Хоча і планувати троха тре, бо в мене до прикладу кесарське було. Ото будь мудрий тут... :?

galina написав: Донечці зараз 1 рік і 10 міс., а синочку 10 міс.

оце у вас різниця весела :)
і як, важко? чи звикається?

моя мрія, не отходя от каси, так сказать, на 9 років загриміти в декрет незнаю що з того вийде..... як Бог дасть. Хочу хоча б трьох дітей, я одна в мами, зле то, все таки коли хоча б двоє то ліпше :)