Родинний форум "Сімейка"

вісті з полів.
я тут писала востаннє ще під час другої вагітності. на протязі всієї її я дуже хвилювалася за те, чи буду добре ставитися до другої дитини, оскільки вона у нас непланована. бачу, що я її все-таки полюбила. і дякую Богу за неї.
мені важко, особливо через те, що старший дитин є переважно дуже неспокійним, бурним. часто треба відгороджуватися від нього, коли я годую малу, а він біля нас активно дуріє або намагається "грайливо" вдарити сеструху. не може й бути мови про те, щоб я кудись спокійно вийшла в люди з обидвома - Сантік любить ходити туди, куди сам хоче, ане куди треба (зараз гуляємо тільки на одному дит.майданчику, який йому підійшов. та добре, що хоч так...). до дому після прогулянки несу його з вереском (верещить він, звісно. деколи і я не стримуюся - гаркаю на нього. але заспокоюється, коли даю йому ключик від домофону і підіймаю його, щоб він дістав до домофона - САМ відкрити двері. але до тих дверей ще треба йти кілька десятків метрів від місця нашої прогулянки). дуже впертий - вмикає ультразвуковий вереск/гудіння/завивання, коли хоче чогось добитися. а якщо одночасно і молодша вимагає уваги - я схожу з розуму. і страшенно не хочеться, щоб старший ревнував, або щоб молодша, так би мовити, розчарувалася в позаутробному житті.

висновок собі роблю такий - основну погоду мені робить мій старший синик, тому при ньому такому варто було би мати більшу різницю у віці між дітлахами. але я не шкодую, що доця вже є - я її всеодно люблю. трохи суперечливо, але так воно є.

Ліза, нічого суперечливого в цьому не має. Адже на любов такі дрібниці як втома не впливають.
А чим старші будуть малечі, тим буде легше - то з власного досвіду

ооо... я дуже яекаю, коли виростуть! розумію, що в кожного віку свої нюанси, але дуже хочу, щоб дітлахи мені трохи розв"язали руки...

не чекай коли виростуть, а насолоджуйся пок маленькі я коли втомлена то тож думаю: вже б повиростали... а потім забиваю на домашні справи і слухаю що "плете" Дарця і спостерігаю за Амі. Маленьтики то такі інопланетяни

хм, а я навпаки зараз тішуся поки мала ще така маленька, багато спить і ніц особо не просить ))), відчуваю що "жара" почнеться, коли пробуватиме ходити і треба буде за нею бігати і ще спати буде менше.

Пан-коцька, ТО ЯК НАЗВАЛИ ДОЦЬКУ?????

Назвали Олюською
гарні люди в моєму житті з таким ім'ям

в нас було кілька варіантів і баталії довжиною в місяць , то що хтіла я - мужу не підходило, то що йому - я не хотіла...
а Оля - підійшло і йому і мені нарешті... це був перший варіант, про який думала ще в пологовому

Моя сестра так називається - гарне ім'я і зараз, як не дивно, досить рідкісне.
ОЛьги, по-моєму, сильні жінки

pan_kotskyy написав:"жара" почнеться, коли пробуватиме ходити і треба буде за нею бігати і ще спати буде менше.

В яблучко )))

Касівочка написав:

pan_kotskyy написав:"жара" почнеться, коли пробуватиме ходити і треба буде за нею бігати і ще спати буде менше.

В яблучко )))

Так... але і трохи ні.... Коли мій Андріко пробував ходити став спокійніший, мені легше стало, а з Павликом навпаки важче стало кли починав ходити...