vikilandi » 11 жовтня 2017, 10:02
Я вперше стала стала мамою у 28. Мені було якраз. Бо як була молодша і спостерігала за своїми молодими коліжанками-мамами, то міркувала, як добре, що дітей не маю) Мене всюди було повно. Тепер переросла свій гіперактивний вік, і насолоджуюсь декретом і спокоєм. А ось за більш пізнє материнство, то запамяталися слова моєї тітки, яку бабуся народила в 36 років, що вона дуже помічала в класі, що у її однокласників молоді мами, а її вже "старенька". Але то біли далекі 70-ті, тоді в 25 "ходили у хустинках"( Я особисто, дуже підтримую мам, які народжують діток уже зі сформованим світоглядом і певними досягненнями в житті. Моя братова стала втретє мамою у 42 роки, і мені здається, що молодшому племінникові повезло найбільше, бо батькі уже "усі його". Вже все збудовано, є певний достаток, досвід, а головне минуло бажання "погуляти". Це я так називаю постійні гості, метушливу біготню, тобто коли ще мамі і татові самим розважитись хочеться більше, ніж їхнім діткам.... Ще одна моя знайома народила після 40. то запевняє, що це не внуків більше люблять, це такий вік настає, коли дітей сприймаєш уже "по-іншому")