Родинний форум "Сімейка"

Чи проводили вам при церкві дошлюбні науки? Що найбільше запам"яталось? Що сподобалося, а що-ні? Які теми обговорювали?

ми з кохханим ходили, ага.
потім обговорювали науки, коли поверталися з церкви. а священник сумнівався, айайай :)
зокрема запам"яталося те, як священник розповів зі свого досвіду, як його дружина, будучи вагітною, трохи капризувала, а він не сперечався з нею, і ще розповідав, що він з цього приводу радився зі своїм духівником. такоє. зараз всього не можу згадати :oops: , але я вдячна нашому отцю Андрію за науку.

І ми ходили. в Церкву Св. Михаїла. Дуже задоволені, але на той час щось там таки бракувало до тої науки. Після Кожного такого навчання, йдучи додому, обговорювали все, що почули. Приємно. Бо саме завдяки йому (навчанню) ми стали на шлях щасливого сімейного життя. Продовжуємо долати труднощі, і все ж не сходимо з тої дороги.

Ми теж ходили. В церкву Святого Йосафата. Теж обговорювали. Ми з чоловіком просто дуже різні в тому плані :( Але я дуже рада що ходили. :yahoo: Дякуючи тамтешнім священникам я з мужністю подолала усі перешкоди, які столи на шляху до нашого щасливого сімейного життя.
Те що запамяталося - то дуже інтимне, тому вибачайте :oops:

Ми ходили в катедру.

З науками в нас негативний досвід. :???: Ці науки проводив монах, а отже ніякого особистого досвіду. Мій чоловік, перець ще той! Йому хотілось серйозних розмов, з можливістю подискутувати, а наш вчитель хотів лише пересвідчитись, що ми готові стати сімєю і дав нам кілька стандартних, заготовлених наперед порад. Навіть не було що обговорювати після тих наук... Чоловік злився, що втрачаємо час (а в нас дійсно був тоді сильний дефіцит часу, спали по 5-6 годин).

А які питання вам було б цікаво обговорити на дошлюбних науках?

ми ходили в церкву Михаїла, нам сподобалось

Ми вінчались у маленькій каплиці, тому там і ходили на науки. Враження лише позитивні! Науки наші проходили не у формі якогось уроку, а у формі звичайного діалго, розмови на релігійну тематику.

ми не ходили. хоча якби в церкві сказали, що без того не повінчають (на бульварі Галицького таке роблять), то може би й походили