Чи були у вас дошлюбні науки?

[Lesya]

А ми теж ходили. В Катедрі. Кожну тему читав інший священник. З прикладами з життя. Було дуже цікаво і повчально. Що запам"яталося? Одне питання: якби ви знали, що з вашою полвинкою за рік-два станеться нещасний випадок і до кінця життя доведеться доглядати людину, яка не може наприклад, ходити, чи одружилися б ви?
Ще було цікаво про те, що чоловік і жінка, вступаючи в таїнство шлюбу стає одним цілим і належить одне одному. І батьки та інші родичі автоматично стають на другий план. Жінка повинна йти за чоловіком, а чоловік за жінкою.
А ще цікава лекція про те, що сім"я- це важка праця протягом вього життя. І думатитреба в пршу чергу не про себе, а про щастя своєї половинки - бо вона (він) на першому місці.
Тут писати можна багато.
І було б добре, якби такі науки проводились і для сімейних пар.

[Любов]

І було б добре, якби такі науки проводились і для сімейних пар.

проводяться реколекції для подружжя в Зарваниці, ось тут про це писалося http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=64&t=394. Мої свекор зі свекрухою часто їздять, то приїзджають такі задоволені, як щойно після шлюбу.
А свою дошлюбну науку навіть згадувати не хочу, найбільше запам'яталося як священник казав до чоловіка, що жінка то як зупа кожен день :omg: , проїдається, але своя сорочка ближче до тіла :o , навіть не хочу писати де ми ходили на таку науку :(

[happymami]

у нас теж наука була якась... не дуже повчальна, чи шо :? . Хоча читав її дууже старий священик. Так як я тоді про церкву знала тільки те, що там моляться, то для мене та наука була як китайська грамота. Він задавав питання, а я навіть не розуміла, про шо він говорить... Плюс брак часу... Одним словом - не запам'ятала взагалі нічого і реально наука нічого мене не навчила. Всьо після одруження пізнавала методом власних грабель :o .

До речі, читала десь в неті (може потім знайду лінк), що зараз більшість шлюбів, які церква таки розриває (ну чи як там - дає дозвіл на розірвання церковного шлюбу), оправдуюються саме недосконалістю дошлюбної науки. І я таки бачу по своїй сім'ї, шо ДОшлюбна наука- це дуже важлива інформація і дуже важлива підготовка. Не думаю, шо хтось після таких наук міняє думку не одружуватися, але по крайній мірі знає, шо його чекає і як то всьо перебороти

[taranjka]

ну ми ходили. в катедрі. мало що памятаю з того що говорилося. чесно не розумію доцільності. не думаю, що від почутого там сильно міняються стосунки. люди вже остаточно вирішили що "готові", ну от до чого готові то вже справа часу і ніхто не знає "шо та як".... а якщо якісь проблеми в сімї, то не думаю що перше що згадається, це те що говорлося на дошлюбних науках.
ну, але це моя думка, кожному своє :)

[taranjka]

не думаю що священник може сказати що кого чекає в сімї і на дошлюбній науці дати поради як боротися з різими негараздами. все завжди приходить з досвідом, залежить від того на скільки люди готові берегти свою сімю, від уявлень про сімю, тих прикладів які були....
не вірю що саме на дошлюбній науці "знімаються рожеві окуляри" про "вічне щастя і благополуччя" у сімї. кожен має розуміти, що не все завжди буде тільки як у казці

[happymami]

ну особисто мені би на нормальній науці точно рожеві окуляри знялися. Бо я ще була зелена і наївна. І багато чого елементарного не знала. А тепер от чую, як інші науки провадять і думаю - а чого мені того ніхто раніше не сказав? Такшо для мене на той час то було б суттєве відкриття. Я не кажу, шо я би не йшла на цей крок, але багато помилок можна було б уникнути, якби я раніше на шлюб дивилася не просто як на шлюб, а трошки ще й з позиції церкви

Думаю, науки можуть не бути необхідними для зрілих людей. А для підстрелених, таких як я підлітків - здалося б повчитися. Це ж саме помічала і в стосунках людей, з якими стикалася.

[krapk@]

в нас не було науки. Хоч чоловік дуже віруючий і мене всякими силами брав з собою на службу. Правда в нас там інша історія. Я до того все життя ходила в монастир отців Василіан (греко-катол.) а мій чоловік фактично заставив менеходити в православну церкву і там брати шлюб (бо ми ж то хрещені в православній). З цього все і почалося як на мене. Якби тоді нам пояснили, щоб ні в кого не залишилося обіди на іншого, можливо було б інакше.

[tetyana]

у церкві де ми вінчались, не було наук, але то православна церква, а в православних, наскільки я знаю, такого немає. але якби були науки, то ходили б, чому б і ні
у нас була сповідь незадовго до вінчання
взагалі ми хотіли вінчатись у костьолі у Кам'янці-Подільскому, тому що там є орган, і вінчання проходить дуже гарно, наші друзі там вінчались. але батьки настояли на православній церкві, і замість органу ми слухали спів місцевих прихожан

[georginochka]

Ми ходили на дошлюбні науки. Але це був аж один раз і то у священника вдома :) Про що говорили вже й не памятаю :? Принаймні нічого такого щоб змінило моє тодішнє бачення сімї.
Та й думаю, що більшість молодят перед весіллям не сприйнятні до якихось серйозних речей, думають, що сімя це суцільне щастя і свято кожен день.
Так що підтримую думку, яка тут писалась, що більше потрібні науки для подружніх пар.

[Nymydora]

в нас теж не було, бо ми православні, тільки спільна сповідь - а перед нею щось типу короткої лекції. Там було багато пар і виглядало все трохи кумедно