Поки ще свіжі спогади напишу історію нашого народження. Прокинуля я в 3 год. вночі, в голові промайнула думка - невже почалося?
Включила схваткощиталку, ніби такі легенькі схватки через кожні 30 хв. Подумала, що може тренувальні і лягла ще поспати до ранку, але навіть якщо справжні то ще висплюся перед таким важливим завданням. Хоча які тренувальні перейми можуть бути на 41 тижні
? В 6.30 я встала, розбудила чоловіка і кажу, що мабуть почалося, хоч перейм майже не відчувала. Почали ми засікати час між переймами, подзвонили бабусі з дідусем, щоб приїхали забрати старшого синочка. Я ж тим часом, пішла в ванну, привела себе в порядок, накрасилася, я ж на свято іду - День народження нашої малечі
Думаю якось так все спокійно, води не відходять, нічого практично не болить, хм.. Перші пологи починалися зовсім по іншому. За той час приїхали бабуся з дідусем, ми ще попили кави, поснідали. І вони поїхали, а слідом і ми подзвонили лікарю
, викликали таксі. В 8:30 були в пологовому, відразу в родзал. Лікарі подивилися, якось так між собою переглянулися, сказали, що відкриття вже 8, пробили води, посміхнулися і довольні вийшли. За чотири вже таки добряче відчутні перейми і чотири потуги народився наш сюрприз в 9:20 ранку
. Чому сюрприз, бо ми чекали на хлопчика. Ось так легко і просто все відбулося, що навіть не встигли опам"ятатися, а донечка вже народилася. Впевнена, що велику роль тут ще зіграли позитивні афірмації. Я їх щодня ходила і повторювала як мантру якусь. Тепер лежить це щастя в своєму ліжечку і тихенько посапує
