nadusha » 11 грудня 2012, 11:06
Дуже рада, що ви усі відгукнулись. Я, можливо справді однобоко висвітлюю цю проблему. Вірю, що можна і треба адаптувати особливих діток до суспільства. Тільки от треба дуууже постаратись, насамперед організатору-державі, продумати купу нюансів, щоб таким діткам було комфортно і зручно. Мені жаль, що є вже все необхідне і створені всі умови для успішного навчання і дозвілля таких діток, а може зникнути.... Хто поставить 6-9 річній дитині звуки? Вчитель початкової школи, який має ще 20 діток навчити писати, читати? Якщо в школі, де будуть навчатись такі дітки, введуть додаткову посаду для спеціаліста - чудово! Але маю сумніви, що це вийде дешевше, ніж утримання шкіл-інтернатів. Далі - по-любому будуть укрупнювати: якщо в районі є 4 таких особливих діток, то, мабуть в районній школі і будуть створюватись умови для інклюзивного навчання... Кожен день возити діток в районний центр на навчання, в будь-яку погоду? Сумніваюсь, що частина батьків на таке погодиться... Будуть такі діти сидіти вдома, безкоштовною робочою силою для господарства або сидіти мертвим грузом в сільській школі...
На рахунок соціалізації наших слабочуючих. Коли дитина хоч трошечки чує і в апараті, коли вона може більш-менш розбірливо висловитись, то вона дасть собі раду і в магазині, і в лікарні, і на дозвіллі... Але щоб мовлення було чітке, треба щоденні індивідуальні слухові занняття з спеціалістами: поставити звуки, закріпити їх, працювати над вимовою, наголосом, над словником. В нас були випадки, коли батьки плакали від разчулення, коли діти вперше їм могли сказати своє ім"я... Коли на випускному глухі дітки (не слабочуючі), яких привели в нульовку без жодного звуку, розказують вірші, співають, танцюють - тоді видно яка робота була проведена за 12 років!
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.