Особливі мами особливих дітей

[Радмила]

Фотопроект "Сила духа"

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

Мамы особенных детей плачут редко...

Сначала много-много...а потом редко..

ты учишься не плакать, когда врач комментирует МРТ твоего ребенка с таким выражением лица, как будто делиться новым рецептом запеканки... И не умираешь ты в эту самую минуту только потому, потому что пока не возможно умереть от шока и медицинской черствости....

потом ты учишься не плакать, когда ребенок помогает встать себе с кроватки зубами...потом, когда живешь от билетов до билетов не на концерт, а на бесконечные реабилитации..

когда каждый новый звук, новое движение тебя сначала пугает...потому что твой диалог с врачами давно состоит из вопросов " а это нормально?"...и ты немножко дергаешься на площадке от слов " а сколько вам? что еще не ходит?"...

проходит много времени, и ты почти умеешь не плакать... искренне радуешься обычным дням, твой малыш растет, вы учитесь друг у друга быть сильными и счастливыми...

иногда ты плачешь, что твой ребенок научился прыгать на одной ножке или сам забрался на горку... да, вот прям стоишь как дурачок и плачешь от счастья...и обычно никто, находящийся в этом момент с тобой на площадке, не понимает твоего писка и мокрых глаз... но тебе это и неважно... маленькая победа твоего ребенка намного важнее всех твоих мнимых побед прошлой жизни...

и плачешь ты уже очень редко...когда падает в бассейне, но продолжается карабкаться по скользкой лестнице... когда попадаешь в разные заведения, где какие-то люди в белых халатах решили, что могут с тобой обращаться как с провинившимся ребенком....

а иногда плачешь, например, после обычного детского праздника... где всем деткам хорошо и весело... а твой ребенок не может отпустить тебя ни на секунду, потому что неизвестность его пугает...он не хочет разговаривать с новыми для него людьми, потому что он им не доверяет...он не любит играть с детьми, потому что он не такой быстрый, не такой смелый, не такой сильный... когда он решается что-то попробовать, его глаза зажигаются, он борется со своим страхом, что у него не получится... и какой-то малыш говорит ему "давай быстрее, ты что, боишься"... и обычные детские забавы становятся для него большим эмоциональным всплеском... И ты плачешь, от того что, понимаешь, что как тяжело ребенку быть другим ... Другим по характеру, по развитию, по жизненному пути...

Как же ты хочешь чтобы твоей ребенок любил эту жизнь, доверял людям, дружил, познавал, любил...Чтобы ничего его не сломало, чтобы различал "важное" и "не твое"...Чтобы остался собой и нашел свой путь... И как же, до чертиков больно, что в таком маленьком возрасте особенным деткам приходится становится маленькими старичками по спектру пережитых эмоций...

[Радмила]

Віра мами в свою дитину, це те, що творить чудеса

phpBB [video]

[українка]

Що в поведінці малюка при виписці з пологового будинку має насторожити матусю в першу чергу?
Саме елементарне - відсутність смоктального рефлексу. Крім того, малюк може не відкривати очі, кричати, що не рухати ніжками або ручками. Це найбільш явні ознаки, що свідчать, що з дитиною щось не так і потрібно негайно показати немовляти фахівця.

Які неврологічні захворювання особливо часто зустрічаються у новонароджених останнім часом?
Зросла кількість родових травм і гіпоксії в пологах. Зустрічаються і порушення здоров'я, пов'язані з тими чи іншими впливами на нижні поверхи ЦНС. Це може бути, наприклад, парез (ослаблення довільних рухів) ніг або рук.

У чому особливості внутрішньочерепного тиску немовлят?
Коли тиск підвищений, це нерідко призводить до порушення діяльності нервової системи. Симптоми, які вказують на підвищений внутрішньочерепний тиск, можуть бути наступними: поганий сон, постійне занепокоєння і крик, плаксивість, часті відрижки, тремтіння ручок, ніжок і підборіддя, випинання джерельця, а також швидке збільшення окружності голови в розмірах.

Що означає гіпертонус і гіпотонус м'язів у новонародженого? Яке з цих відхилень гірше для малюка?
М'язовий тонус властивий будь-якому живому організму, він не дозволяє м'язам розслабитися повністю. Практично всі діти народжуються з підвищеним тонусом, що природно: дев'ять місяців дитина провела з щільно притиснутими до тулуба підборіддям, ручками і ніжками. Після народження фізіологічний тонус тримається зазвичай до 3-3,5 місяців, потім поступово приходить в норму. Діти з підвищеним тонусом (гипертонусом) дуже неспокійні, часто плачуть, вередують, їх ручки і ніжки як би наведені до тіла і не розпрямляються.

Малюки з гипотонусом, навпаки, рідко плачуть, багато сплять, часто пропускають годування, мало рухають незвично гнучкими кінцівками. Важливо своєчасне неврологічне обстеження. У найважчих випадках гіпер- і гипотонус м'язів призводять до рухових порушень, неправильної поставі, ході, клишоногості, кривошиї, частих головних болів, тику і заїкання. Кращі немедикаментозні способи лікування - це масаж, лікувальна фізкультура і ванни. Всі процедури і ліки призначає лікар.

Чи існують універсальні правила здорового сну для малюків?
Щоб дитина добре спав, потрібно, по-перше, після кожного акту сечовипускання і дефекації підмити малюка і зробити легкий погладжуючий масаж. По-друге, малюк повинен бути ситий. Якщо харчування не вистачає, введіть догодовування, інакше малятко буде неспокійним. По-третє, не забувайте регулярно влаштовувати йому повітряні ванни і провітрювати приміщення в дитячій. Гуляйте не вздовж жвавих трас, а в лісі або в парку.

Чи дійсно розвиток всіх дітей має проходити по одній і тій же схемі? Чи можливі деякі індивідуальні затримки розвитку?
Для кожного віку характерні певні фізіологічні можливості. Так, в 3 місяці дитина повинна утримувати голову у вертикальному положенні і натрапляти руками іграшки, в 4 - повертатися зі спини на живіт, в 5 - брати іграшки з рук дорослого і утримувати їх, в 7 - добре повзати, в 8 - самостійно сідати , в 12 - ходити без опори. Звичайно, на два тижні раніше або на два тижні пізніше - дурниця, але, якщо на півроку дитина не перевертається, а в 3 не говорить, це вже проблема. Шукайте фахівців, які вам допоможуть!

Дитина весь час ходить на мисочках. З чим це пов'язано?
При бігу або під час емоційного сплеску при швидкій ходьбі допускається неповна опора під час руху. Але в спокійному стані малюк повинен ходити, спираючись на повну стопу. Навіть коли дитина тільки починає пересувати ніжками і ходить з підтримкою. Ходьба на мисочках повинна насторожити батьків, потрібно спробувати за допомогою фахівців (педіатра, невропатолога і ортопеда) виправити ситуацію, не чекаючи, поки дитина подорослішає.

У малюка іноді тремтить підборіддя, а також мимоволі смикаються ніжки і ручки. Чи нормально це?
Сіпання (тремор) ручок або підборіддя при крику, плачі до 3 місяців патологією не рахується. Якщо подібні "напади» залишаються довше, це може свідчити про пошкодження нервової системи дитини - під час вагітності або в пологах. Малюка обов'язково повинен оглянути фахівець.

Пам'ятайте, що нервова система новонародженого досить податлива і динамічна і при правильному і, що дуже важливо, своєчасному лікуванні вона може повністю відновитися і прийти в норму, якщо у крихти немає серйозних відхилень.

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[українка]

Коли потрібно звернутися до невролога щоб виключити СДУГ:

імпульсивність
Гіперактивні діти легко піддаються емоціям: веселим або сумним. Вони часто плаксиві, заводяться з пів обороту.

Ігнорування правил поведінки
Для них не існує соціальних норм. Умовляння і розмови на цю тему зовсім не працюють. І покарання при цьому не дають ніякого ефекту. Навпаки, після покарань дитина гірше поводиться.

Проблеми зі сном
Гіперактивний дитина погано спить. Іноді проблеми починаються вже з народження. Тільки у інших дітей сон вирівнюється. Гіперактивний дитина часто прокидається, крутиться, може говорити уві сні. Навіть сильна втома не допомагає заснути міцно.

Проблеми в навчанні
Це можуть бути проблеми з промовою, пам'яттю і т.д. "Влітає в одне вухо, а вилітає в інше" - це про них. Його зовсім не цікавить наука. Він не задає сто питань «чому». Коли ж питання проскакує, він не дослуховує відповідь до кінця.

Якщо у вашої дитини спостерігаються подібні симптоми, не зайвим буде проконсультуватися з дитячим психотерапевтом. Нехай краще він вважатиме, що ви занадто недовірливі, ніж ви затягніть з наданням допомоги дитині

[українка]

для інформації-зараз в центрі стимуляції мозку з 15.06 по 15.07 проходить акція на тест мохо-діагностика гіперактивності
консультація, тест, бесіда з батьками, робота з дитиною, рекомендації, 550 грн, акційна ціна.
вік від 6 до 12 років
Підходить для нормотіпічних дітей, визначає індивідуальні особливості дитини, допомагає підвищити успішність у школі

[українка]

Шкала Спостереження для Діагностики Аутизму (ADOS) є «золотим стандартом» для оцінки і діагностики аутизму
Фіксуються дані за такими параметрами:

Мова і комунікація:
Мова - кількість слів, пропозицій, інтонація, ехолалії
Спроби привернути увагу
Стереотипні слова або пропозиції
діалог
вказування пальцем
жести
Соціальна взаємодія:
Погляд в очі
Реакція на ім'я
Вираз обличчя
спільні дії
Якість соціальної ініціативи
взаємність
Ігри - функціональні, символічні та включають уяву.

Різноманітна гра дитини, її якість
Чи є гра «понарошку»
якість уяви
Стереотипну поведінку і обмежені області інтересу:
сенсорні відчуття
самостимуляція
повторювані дії
Агресія і самоагрессія
ADOS складається з 4-х модулів. Кожен раз використовується тільки один модуль, найбільш підходящий рівню розвитку дитини - на основі розмовної мови і хронологічного віку.

Модуль 1 застосовується до тих дітей, які не використовують фразову мову постійно;
Модуль 2 - до тих, які використовують фразову мову, але не говорять вільно;
Модуль 3 - до вільно розмовляючих дітей;
Модуль 4 - до вільно розмовляючих підлітків і дорослих.
Запис і докладніше тут: 093 170 2841

[українка]

БОС-терапія при лікуванні СДУГ
Технологія БОС-терапії - хороша альтернатива прийому психостимуляторів, перш за все завдяки тому, що вони не мають побічних дій і дають довготривалий ефект. БОС-тренінги полягають в знятті фізіологічних параметрів пацієнта, обробці їх комп'ютерною програмою і показі пацієнтові у вигляді аудіо- та відеосигналу того, щоб він міг коригувати свою поведінку.

Зчитування параметрів роботи головного мозку проводиться за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) і реоенцефалографія (РЕГ).

При БОС-ЕЕГ реєструються альфа-, бета-, дельта- і тета-ритми головного мозку. Залежно від їх характеру підбирається оптимальний курс БОС-ЕЕГ-тренінгу (активує або розслабляючий).

РЕГ полягає в дослідженні роботи судин головного мозку (тонусу, опору реактивності). Проводиться запис електроопору мозкових тканин при пропущенні через них невеликого високочастотного струму. Реоенцефалографія є неінвазивний і простим способом отримання інформації про стан артерій і вен мозку.

Технічно БОС-терапія виконується наступним чином. У певних зонах голови встановлюються датчики, які знімають сигнали мозку і передають їх для обробки спеціальною програмою. Результати обробки виводяться на екран монітора і аудіо, і використовуються пацієнтами для контролю і корекції власних емоцій і фізіологічних процесів. Тривалість лікування становить зазвичай 20-40 сеансів, і залежить від конкретного виду СДУГ і загального стану психоемоційної сфери (наявність розладів поведінки, депресії).

Лікувальний ефект проявляється, як правило, тільки після перших 10-ти процедур. Але це теж залежить від стану пацієнта. При гіперактивності й імпульсивності необхідна більша кількість процедур, ніж при порушенні уваги, що не супроводжується гіперактивністю. Лікування останньої вимагає придбання досвіду правильного дихання і розслаблення. На це йдуть зазвичай перші 10-15 сеансів.

БОС терапія застосовується у центрі стимулювання мозку

[українка]

Як проходить заняття з БОС?
За допомогою спеціальних сенсорів, встановлених на голові дитини, комп'ютер отримує інформацію про ключові компонентах мозкової активності, ритмах мозку (бета, альфа, тета і інших). Для корекції психофізіологічного стану дитини деякі з цих хвиль потрібно посилити, а інші послабити. Обробивши отриману від головного мозку інформацію, комп'ютерна програма починає показувати дитині в доступній ігровій формі завдання.
Наприклад: «будь уважніше, і тоді на дисплеї не буде перешкод». Таким чином, дитина розуміє, що ж це таке бути уважним і поступово навчається цьому навику.
Мозок навчається новим способам роботи, використовуючи для цього сигнали зворотного зв'язку. Цей процес навчання дуже схожий на гру в «гаряче-холодно». Спеціальне обладнання регулярно повідомляє дитині, наскільки він близький до мети і так, методом проб і помилок, він все-таки опанує тренуємих навиком.

Тривалість терапії:
15 сеансів по 30-40 хвилин з перервами не більше ніж 3 дні.

Ефективність БОС-терапії.
БОС-терапія показана і дорослим, але саме у дітей досягається особлива ефективність. Даний метод використовує пластичність головного мозку (здатність до змін мозкової діяльності під впливом досвіду). Цю здатність людський мозок зберігає протягом усього життя, проте в дитячому віці пластичність мозку максимальна. Довгостроковий ефект БОС-терапії дітей досягається за рахунок навчання - процесу, який для мозку, що розвивається є головною і природною завданням.

Показання для БОС-терапії:

Порушення уваги і гіперактивність
психоемоційні порушення
Розлади психосоматичного характеру (тики, заїкання, енурез, екзема, бронхіальна астма, дерматити тощо)
Головні болі
порушення сну
порушення поведінки
Протипоказання:

діти до п'яти років.
епілепсія;
грубі розлади інтелекту;


ДЕ?
центр Стимуляції Мозку
Хто проводить: нейрореабілітолог Ворошилов Євген Олександрович

[українка]

SENSORY AND SENSORY PROCESSING DISORDER
Розлад сенсорної обробки інформації

1. Головне пояснення «сенсорної обробки» (також званої «сенсорної інтеграцією») полягає в наступному: здатність мозку організовувати сенсорну інформацію, що надходить з усіх частин тіла, для можливості її використання. Організм людини приймає сенсорні дані від декількох різних сенсорних систем, організовує їх в мозку для функціонального використання, а потім відправляє сигнали решти тіла, щоб активувати відповідні моторні, поведінкові або емоційні реакції (відомі як «адаптивний відповідь»). У людей з неушкодженою сенсорної обробкою це відбувається автоматично, неусвідомлено і майже миттєво. Простий приклад: коли ви берете чашку або відкриваєте двері, яку ви вважаєте легкої (але насправді вона вона важка), Ви автоматично, неусвідомлено і майже миттєво збільшуєте кількість сили, яку можна використовувати, щоб фактично підняти або відкрити її. Або, якщо ви йдете по узбіччю і починаєте втрачати рівновагу, ви автоматично реагуєте на відчуття дисбалансу, намагаючись відновити рівновагу або спускаючись з узбіччя. Все це основні приклади сенсорної обробки в дії.
2. Які сенсорні системи пов'язані з сенсорної обробкою?
Коли професійні лікарі говорять про сенсорної обробці або сенсорної інтеграції, ми зазвичай посилаємося на сім сенсорних систем. Більшість людей чули про класичних п'яти почуттях, але ніколи не знали, що є ще дві «прихованих» сенсорні системи, які відіграють важливу роль в здатності нашого тіла функціонувати на щоденній основі. (Насправді є і більш «приховані» сенсорні системи і рецептори, але ми зосередимося на наших семи прямо зараз це мета цього поста).
Ось сім сенсорних систем, про які зазвичай говорять:
Вестибулярна: відчуття рівноваги і руху, розташоване в середньому вусі. На самому базовому рівні вестибулярна система активується кожного разу, коли ми переміщаємо голову, але вона також постійно активується низхідній силою гравітації, щоб дати нам відчуття того, де ми знаходимося в космосі. Вестибулярна система - дуже складна, але потужна сенсорна система, і насправді є різні типи вестибулярного входу в залежності від того, в якому напрямку або під яким кутом рухається ваше тіло. Вестибулярні дані можуть викликати різні реакції. Вона може бути заспокійливої, організуючою, що запобігає або дезорганізуючої в залежності від типу руху і чутливості індивідуума. Професійні терапевти, які мають досвід сенсорної інтеграції, навчені вміти визначати, який тип вестибулярного входу необхідний в різних обставинах, щоб допомогти отримати бажану відповідь, необхідний для поліпшення участі в даній задачі.
Пропріоцепції: почуття усвідомлення тіла. Наше тіло відчуває проприоцепцию за допомогою повідомлень від сенсорних рецепторів в м'язах і суглобах. Пропріоцептивна система активується кожного разу, коли ми штовхаємо або тягнемо предмети (наприклад, закриваємо або відкриваємо дверцята машини), а також щоразу, коли суглоби стискаються або розтягуються (наприклад, стрибки вгору і вниз або підвішування на брусах мавпи), Ця система допомагає нам зрозуміти, яке зусилля ми використовуємо і чи потрібно нам використовувати більше або менше зусилля, щоб успішно виконати завдання, наприклад, при фарбуванні, розрізуванні їжі за допомогою вилки і ножа або відкритті дверей. Проприоцептивні відомості мають заспокійливу і організуючий вплив на організм, особливо при відчутті надмірної стимуляції або перевантаженості.
тактильна:
Почуття дотику, розташоване в сенсорних рецепторах нашої шкіри і рота. Наша тактильна система має дві основні функції - повідомляти нам, коли ми до чогось торкаємося (можливість «відчути» це) і до чого ми торкалися (здатність «розрізняти» її особливості, такі як текстура, розмір, форма або температура). Подумайте про те, як, коли ви копаєтеся в сумочці або кишені, ви спочатку відчуваєте, що чогось торкнулися, а потім, коли ви відчуваєте це ближче, ви можете інтерпретувати (або розрізняти) властивості того, що ви поторкали не дивлячись, будь то певна монета, ключ або ручка. На додаток до двох основних функцій (відчуття і розпізнавання), тактильна система відповідає за обробку легкого дотику (наприклад, коли кішка проходить повз і стосується вас своїм хвостом), а також глибокого дотику (наприклад, міцним рукостисканням або масаж). Легкий дотик, як правило, викликає тривогу і, для деяких, викликає тривогу. Проте, глибоке дотик (також зване «глибоке тиск»), як правило, заспокоює і організовує, особливо коли ви відчуваєте себе надмірно збудженим або перевантаженим.
візуальна:
Почуття зору, але це більше, ніж просто здатність бачити ясно. Наша візуальна система також допомагає нам побачити те, що нам потрібно побачити, і відфільтрувати то, на чому нам не потрібно фокусуватися. Візуальна обробка вступає в гру при вирішенні таких завдань, як пошук двох відповідних шкарпеток в купі білизни, сканування аудиторії, щоб знайти вільне місце, або виконання роботи в зошиті в школі.
слухова:
Почуття слуху, але знову ж таки, це більше, ніж просто здатність чути точно. Коли ми обробляємо слухову інформацію, наш мозок повинен вміти визначати, які звуки важливі, а які можна «відключити». Він також повинен бути в змозі визначити, звідки виходять звуки (вони переді мною? Позаду мене? Осторонь? Поблизу? Далеко?) І що вони означають, щоб ми могли діяти або реагувати відповідно. Слухова система - це система виживання, і коли слухова обробка порушена, вона може змусити людей відчувати себе дезорієнтованими, дезорганізованими і пригніченими.
нюхова:
Нюх, впливає на почуття смаку, і це єдине почуття, яке безпосередньо пов'язане з частиною мозку, відповідальної за емоційні спогади (подумайте про емоції, які ви відчуваєте, коли ви відчуваєте знайомий запах, будь то позитивний, як бабусине печиво, випікається в духовці, або негативний, наприклад запах одеколону / духів, які використовував попередній хлопець / дівчина).
смакова:
Відчуття смаку, відповідальних за виявлення всіх різних смаків, які потрапляють в рот.

далі буде..

[українка]

1. Що таке розлад сенсорної обробки (SPD)?

Розлад сенсорної обробки (SPD) виникає, коли нервова система намагається адекватно обробити інформацію, що надходить сенсорну інформацію від сенсорних систем і організувати її (або «інтегрувати») для отримання очікуваних рухових, поведінкових або емоційних реакцій. У той час як всі ми іноді стикаємося з тим або іншим способом обробки певних типів сенсорного введення, невпорядкована сенсорна обробка відбувається приблизно у 1 з кожних 20 осіб, і це істотно впливає на здатність людей брати участь і процвітати у виконанні важливих завдань, дій і завдань повсякденної життя (тобто - «справ»). SPD - це більше, ніж просто гіпер / гіпо чутливість до певних типів текстур, ароматів, рухів або звуків. Як пише в своїй книзі «Сенсаційні діти» фахівець з трудотерапії доктор Люсі Джейн Міллер, труднощі, що виникають в результаті порушення сенсорної обробки, є хронічними і порушують повсякденне життя. Неважливо, наскільки сильно ви намагаєтеся позитивно підкріпити хорошу поведінку або наскільки твердо ви встановлюєте свої поведінкові очікування щодо того, щоб носити певні текстури одягу, є певну їжу, не ворушитися або нервувати, сидіти не розгойдуючись або тримаючи руки при собі. Це просто не працює, тому що мозок цих малюків просто підключений не так, як у дітей без діагнозу (РСО *) SPD.
РСО-розлад сенсорної обробки

2. Чи є аналогія для опису (РСО *) SPD?

Думати про мозок як про «директора по трафіку» для сенсорного введення, може бути корисним при спробі зрозуміти SPD. У тих, у кого сенсорна обробка не порушена, мозок діє як директор по трафіку і здатний приймати інформацію, що надходить сенсорну інформацію від усіх органів чуття, обробляти її, а потім відправляти її у відповідне місце впорядкованим і точним способом; це дозволяє людям реагувати на всю сенсорну інформацію точним, ефективним і функціональним чином і підтримує їх здатність рухатися, вчитися і брати участь в житті суспільства. Однак в осіб з РСО сенсорна інформація не обробляється і не відправляється в відповідне місце очікуваним впорядкованим чином, викликаючи то, що ви могли б назвати, - «неврологічної пробкою» (термін, вперше використаний педагогічним психологом і нейробіологом доктором А. Жан Айресом в своїй дивовижною книзі «Сенсорна інтеграція і дитина»). Це означає, що певні частини мозку не отримують правильної інформації, необхідної для інтерпретації та реагування на дотики, а що ускладнює обробку і обробку інформації, отриманої від почуттів, точним, ефективним і функціональним чином.

далі буде..