Я - мама двійні

[mala-karta]

оххх! перші роки, певно, було ну дууууже тяжко :shock: :omg:

[Natalinda]

Я страшенно хотіло двійняток чи близняток. :-| Завжди при нагоді випитувала кавалєрів чи були в них в родині такі випадки, бо в мене не було. Нажаль в чоловіка тоже не було, тому в нас лиш Юрчик і не знаю коли наважуся і чи наважуся на другу дитинку.
Думаю тяжко і з одною дитиною і з двома і до всього жінка звикнути може, для мене основний позитив шоб дітки разом росли. Чогось впевнена шо навіть як одне за другим народити, то все одно молодшій дитині більше увага буде, може я й помиляюся, мені вже запізно одне за другим :grin:
Маю хорошу знайому з хлопчиками-близнятами. Каже шо основне пережити перші 2-3 місяці (але так часто кажуть і у випадках однієї дитини) шоб налагодити лактацію, а там помаленько-помаленько і все як по маслу.......
Завжди милуюся такими дітками :-|

[georginochka]

mavpusya, це не просто круто, крутіше важко придумати :shock: А я, дурненька, думала, що мені важко, бо різниця між дітьми невелика :)
У моєї сестри двійнятка (хлопчик і дівчинка). Це просто чудово, особливо тепер, коли їм вже 9 і всі пелюшки, коліки, годування і нічні плакання в два голоси позаду А спочатку було складно. Їй допомогала моя мама і я чим могла. А я кщо самому, то напевне дуже важко.

[Перлинка]

mala-karta так, на початку року двійня народилась, а в кінці року трійня, оце шок був у них :shock: Лікарі одразу перевязали труби, бо сказали, що наступною буде п"ятерня :grin:

mavpusya

капець :omg: ,я ще такого не чула,читаю і думаю може то ти яку опячатку зробила :grin: ,ті дітки вже великі?

мене завжди обурювало як лікарі-добродєтєлі спішать труби перевязувати

зі мною в палаті лежала багатодітна жіночка з шостою дитинкою,віруюча,то я була свідком як її уламували на це ,і таки вломали.Яке їх діло взагалі :x

[mavpusya]

ті дітки вже великі?

мене завжди обурювало як лікарі-добродєтєлі спішать труби перевязувати

зі мною в палаті лежала багатодітна жіночка з шостою дитинкою,віруюча,то я була свідком як її уламували на це ,і таки вломали.Яке їх діло взагалі :x

Так, на 10 років старші за мене. Вже мають своїх діток. Ні в кого двійнят поки що немає :grin:
Вони й аборти роблять, ніби зуби почистили жінці, що говорити про труби.....

[олеся]

Повідомлення Модератора	М
Подальші пости відновлені за згодою дописувачів

Ось моя тема!!!
Я - мама двійні.
Ну что сказать? Моим сейчас по 5,5 месяцев. Одна с ними я была три недели ( 3 -4 месяца), тогда моя мама уехала домой. И вот сейчас иногда бываю... Мама вернулась, муж ушло.
Те три недели когда муж пытался помогать помню плохо... Вернее просто помню что такое было, а что было не помню.
Не простым периодом были первые месяцы, когда кормила молоком. Грудь. Одновременно не брали, кушали долго и по 30 гр ( маленькие были- сил сосать не хватало).
Поэтому распорядок дня был такой 8 кормлений каждые 3 часа: 1- вставила бутылки в рот следу что бы ели, 2- перекус 10 мин. Туалет 10 мин. Сон 30-40 мин.,3- сцеживание. Сцеживала долго, молока еле хватало.
Так до 3 мес., потом молоко пропало, а день разделился на 6 частей по 4 часа и стало легко.
Сейчас опять тяжело- спят только на улице или по пол часика на ручках. Плачут- наверное зубы беспокоят. Ну и самое страшное- ночью просыпаются в 2-3 и не засыпают.
Будят друг друга. Один кричит громче второй его боится, раньше улыбались друг дружке, теперь когда видят друг друга боягуз начинает скулить от страха. Спасаемся в разных комнатах.
Иногда ходить могу только держась за коляску. У меня кстати тот паровозик счастья о котором писали выше. Реально когда еду по городу нам все улыбаются... Только за это можно любить Perego.
В воспитании и организации быта детей редко прислушиваюсь к мамам деток-одиночек. Это другой мир, другая планета. Все что вы запрещаете -нас спасает. Это и соска и пальчик во рту.
Писали выше про беби- свим, типа помощник в купании. В одиночку все равно двоих не искупать!!! Или вы думаете что пока я буду доставать и обтирать одного второй будет мирно плавать в ванной?
Но все это мелочи по сравнению с теми улыбками, которые тебе дарят двое. Как они стараются завоевать твой взгляд, иногда кажется что вот вот из штанов выпрыгнут.
Люблю вас мои котята

[олеся]

Вот кстати, общалась с мамой двойни , мальчикам уже по 7 или 8. Она поднимала их сама кормила грудью... Героиня в моих глазах!!!
По характеру, я бы сказала что она флегмат, может по этому и выдержала.
Говорила, что один постоянно был на руках а второй прижимался к ноге. Было постоянное ошущение, что одного сына обделяеш любовью. Мне тоже приходится выбирать между тем кого взять на руки, а если ты дома один второй малыш должен плакать пока тот что на руках не заснет.
Соседка с близняшками на месяц младше. У нее помогает старшая дочь 11 лет, муж ночью встает качать и кормить и на выходные мама приезжает гулять. Говорит что в осадке и среди недели я ее на улице не встречаю ( гуляют на балконе).
Мой вывод- без помощи не обойтись! А будет это бабушка или няня решать вам

[flower]

ніхто і не спорить шо допомога потрібна. мені з одною вона була потрібна, але... нарешті підросла і легше. можна і прибрати і їсти зварити)

[олеся]

Ну я думаю що з двійнятами важко саме 1рік життя далі все налагоджується... Там садок-школа і все разом а так коли діти рік за роком то в плані навчання важче бо то одну дитину ведеш в 1клас вчиш друге менше збоку теж хоче уваги, але не маєш в той момент як тій дитині увагу приділити, бо уроки робить а коли вже друга дитина пішла в школу знов починається 1клас і за старшою дитиною теж треба подивитися чи все вивичено-написано..

[гра з вогнем]

мені з моїм одним було важко перші три роки )) і зараз не мед.
перший рік взагалі не памятаю, а далі уривками і просвітлюється
але я б дуже хотіла двійняток