oksana.tesliuk » 01 серпня 2011, 11:28
Можу хіба за танці щось сказати...
Свого старшого водила 1,5 року на бальні танці в Євроданс, де 14 школа на Східному. Хореаограф був хароший - Роман Іванович. Умови теж достойні. Мають свою танцплощадку (для конкурсів) в Подолянах. Заняття три рази на тиждень. Оплата, як і всюди на гуртках, 120-150 грн в місяць. Вже навіть почали брати участь у конкурсах. Але покинули, бо малий страшенно не хотів саме танців. То ми тепер на карете. Ще кажуть непогано в "Альянсі" біля стадіону (будинок культури залізничників). Але з бальними танцями є одне "але", коли мова йде про дівчинку. Бажано зразу за собою приводити партнера та ше й такого, що хоче тим займатися. Справа в тому, що хлопці на танці ходять доти, доки на них має вплив мама. А десь так з класу 5-6-го (а дехто й ще раніше) вони навідріз відмовляються від танців. А якщо нема пари, то доця в конкурсах не зможе брати участі. То мій особистий досвід. Як стояли в лінії і відпрацьовували клас, рухи..., то я була найкраща, а як на конкурс їхати - то лиш парами. Мені пари так і не вдалося знайти. То я в 6 чи 7 класі таки забила на ті танці, хоч мені це страшенно подобалося і давалося. Не було мотивації...
Якщо народні, то в "Березіль" найкраще. На перший погляд народні танці - шароварщина. Але оскільки в універі 5 років відходила ше й на народні, то можу з впевненістю сказати, що то лиш на перший погляд. По-перше, це колектив. Там переважно ставлять танці на кілька пар. Сольні є, але мало. А колективні роботи найважчі, бо хтось один шось запоров, і картинка всього танцю змазана. Вчить відповідальності за колектив, співучасті... По-друге, з партнером легше, бо сам хореограф зацікавлений, наприклад, у постановці танцю на 8 пар. То він того партнера з-під землі для цього дістане. Ну і по-третє, атмосфера в колективі дуже позитивна. Якщо в бальних танцях - це щоденне суперництво між окремими парами одного колективу та ще й зазвичай з негативним відтінком (часто падлять один одному), то тут суперництво є лише на конкурсах між окремими колективами. А всередині свого колективу учаснику дуже комфортно. Зазвичай діти з одного ансамблю народних танців дружать все життя. Та й по життю - це просто бомбезні люди!!!
Гімнастика швидше за все в ДЮСШ. Але там є якийсь прикол нездоровий з тою гімнастикою. Хтось мені казав, що якщо дівчатка з раннього віку починають серйозно займатися цим спортом, то потім мають проблеми з жіночим здоров"ям. Але це на рівні ОБС (одна баба сказала). А взагалі-то будь-який вид спорту, якщо ним займатися професійно, калічить здоров"я. Ми від свого малого медалей не вимагаємо, просто хочемо, щоб він звик до думки, що без фізичних навантажень (хоча б мінімальних) його життя не обійдеться.
А найважливіше при виборі гуртка - то професійність тренера. Від неї залежить здоров"я дитини. Бо, наприклад, на поперечний шпагат, дитина сідає протягом 1,5 року, а якщо тренер "поможе", натиснувши зверху на плечі, а таке буває досить часто нажаль, то спорт дитині буде заказаний на все життя!!!
Вдалих і результативних вам пошуків :)