Родинний форум "Сімейка"

Вчора мала розмову з знайомою. Вона не з Тернополя, народила дитину і коли тій було три місяці, вона вже вийшла на роботу.
І назріло питання:
За яких обставин і заради якої роботи/зарплатні ви б погодилися залишити свою трьохмісячну дитину на няню?
Довго я думала, так нічого й не придумала....
Я не знаю. Не можу придумати таку роботу та зарплатню, щоб залишити таку маленьку дитину. Може я занадто трясуся над дитиною?

В нас на сходовій клітинці дитина з няньою. Мама працює, а хлопчик теж місяців з трьох лишається з їхньою родичкою. Дуже приємна жінка і дуже дбайливо ставиться до малого.

Але я б свою дитину в такому віці ніколи б не лишила. Звідки я можу знати: чи підходить вона до лялі, кожен раз коли той заплаче,чи бере на руки,як часто міняє памперси, чи робить вона з дитиною під час дня якісь вправи на фітболі, чи спілкується з нею, скільки, як і де гуляє.
А раптом моя дитина весь день лежить як дровиняка в ліжечку, а няня з навушниками в неті.
Якось не хочеться, щоб моя дитина починала своє життя як в домі Малютка без материнської ніжності.

ти подивися на наших співачок чи актрис. То мабуть не ради грошей а ради того щоб не злетіти з тої кар'єри. Моя добра подруга вийшла на роботу через тиждень-вона управляюча банком в Хрещатику. Ще одна, як було дитині 3 місяці-вона замдиректора училища. Просто якби не вийшла каже, тоб більше не бачила би цю роботу. Я не збираюся осуджувати їх чи захищати. Єдине що-лише одна з них продовжувала мацьопу годувати молочком. За це респект і уважуха. Інша забила. Я вийшла на роботу в березні. Але я простий викладач в простому коледжі. Мені ставили 2 пари зразу, тобто мене не було дома 4 години. Малий в цей час спав на вулиці. Але не з чужою людиною, а з бабусею. При цьому завжди я на всяк випадок лишала молоко. Спеціально купила за 700 грн елект молоквідсос. І це теж не заради грошей, а заради того щоб відволіктися трохи. Зараз я вже на роботі до 4 години, але не щодня а 2 рази і один не повний. В мене лиш півставки. От ще один тиждень і на цей семестр я вичитую все. Хоча якщо щиро зараз гроші зайвими не бувають.

Я вийшла на роботу, коли моїй донечці було 2, 5 місяці, хоч няня в нас з'явилася ще раніше - коли дитині було тільки 2 тижні. Ми живемо окремо від батьків у власній квартирі, моєї мами не стало 7 років тому, і коли народилась Сашенька не було кому допомогти, підказати в ті перші тижні, чоловікова мама працює і не дуже рвалася допомогти, зараз бачить дитину раптом 1 раз 2 місяці, хоч і живе в Тернополі. Одним словом була необхідна дієва допомога і ми її знайшли - нашою першою нянею стала колишня дитяча медсестра з великим досвідом роботи нянею. Я мала змогу поспостерігати за її роботою, бо перший час була вдома. Спочатку няня приходила до нас на 3 години в день. Але які цінні були ці 3 години - я мала час для приготув. їжі, роботи вдома, для себе, нарешті, плюс поради для молодої мами. :)
Далі я вийшла на роботу на повний день, бо дуже були потрібні гроші, нам ніхто жодним чином, в т. ч. і матеріально не допомагав, рятувало те, що моя робота знаходиться поряд з домом на сусідній вулиці. Зізнаюсь, що не планувала виходити на рлоботу так рано, просто ось так склались обставини. Зараз у моєї донечки супер-няня!

Я б НІ ЗА ЯКІ ГРОШІ не віддала свою дитину чужій людині (вже неодноразово думала про це).
По-перше наша держава в перший рік дає досить непогану домопогу молодим матерям - на скромне життя має вистачати, а якщо крім цього є ще працюючий чоловік - тоді я взагалі не розумію мотивації цієї жінки..

Рижуля написав:Я б НІ ЗА ЯКІ ГРОШІ не віддала свою дитину чужій людині (вже неодноразово думала про це).
По-перше наша держава в перший рік дає досить непогану домопогу молодим матерям - на скромне життя має вистачати, а якщо крім цього є ще працюючий чоловік - тоді я взагалі не розумію мотивації цієї жінки..

Ну, от і я про те ж...
Ну, може я суджу зі своєї колокольні: ми самі, житло знімаємо. Працює лиш чоловік. Батьки допомагають в плані лиш тому, щоб дожитися до власного житла. Все решту: оренда зйомної квартири, квартплата, їжа і одяганки на нас та дитину, іграшки - то ми самі. Часом бувають подарунки - на ДН і т.п. Вистачає на необхідне,
Ну може й хотілося б більше. Але для мене воно того не варто. Як пише Аліса, я не знатиму як поводитиметься няня, коли мене немає. Звісно, що при мені вона буде золотце...Тут сама часом зриваюся, коли дитина розхничеться і так всю ніч і день :(.
А чоловік якось казав, коли ми обговорювали питання заробітків, що він стільки пропускає за той час поки він на роботі, всі дитячі успіхи, як дитина міняється. Щодня!!!
І це все пропустити??

Ne zaluwulab ni za jaki growi-ce 100%/Mu zaraz v Tajlandi-i je mogluvistj i pitu na roboty i njanjy vzjatu-ale ja navitj ne xo4y pro take dymatu-wo xtosj 4yguj z mojejy dutunoju-vse rivno ne zaminutj mamy nixto-ne zaspokoje-ne nagodyje-i z rewtojy ne maje takogo vid4yttja-jak MAMA.........dutuna vse rivno pruvjazana do mamu-moja Lizo4ka navitj z tatom ne moge zaluwutusj-ja z nejy cilodobovo<ot kolu pidroste-todi i pidy na roboty-a zaraz nexaj tatko zarobljaje growi-nam na proguttja :)

LeeLoo
А якщо б Ваш татко не міг заробити не лише на Тайланд ,а на ліки від застуди ?
От уявіть,що заробляє Ваш тато 1500 грн,і допомогу на дитину отримуєте лиш перший рік і все.
Це реально прожити сімї з трьох чоловік за такі гроші?Ще якщо іноді людям треба знімати житло?Або якщо в сімї ще є діти .
Прожити ,то можна,більша частина населення так живе ,але в бідності та злиднях,економлячи кожну копійчину.Коли нема за що купити дитині фруктів,чи колгот ,тоді не дуже задумуєшся чи достатньо вона сьогодні отримала уваги ,і чи хтось з нею грався в розвиваючі ігри.
Тому дякуйте Богу , Вашому таткові,і не зарікайтесь.

Perlunka
prowy ne zasydgyvatu mene-bo vu napevno ne znajete vsogo mogo guttja..........?
vu napevno odna ne zaluwalusja z 1 misja4nojy dutunojy bez 4olovika?a ce zaradu togo Tajlandy jak vu skazalu-ale prujwov 4as i nas tato zabrav-ale povirte nam bylo dyge vagko.I kogen moge riwutusj na takuj postypok-ale 4u zaxo4e????ce putannja?

Якби я була одна з дитиною на руках, і не було б кому допомогти. От тоді б залишила, мабуть, хоча не факт. Три місяці, то ше дуже мало. Я веду до того, що якби не було помочі збоку,а зіштовхнулась би з критичним матеріальним становищем, то тоді б задумалась.
Якщо є чоловік, котрий в змозі заробити гроші, і тим більше є батьки (обоє), то я б не ризикувала залишаючи ще зовсім малу дитину з няньою.