nadusha » 18 вересня 2013, 15:28
Не спішіть... Спробуйте проаналізувати, чому дитина плаче: може важко переживає розлуку з мамою, може на початку щось не так пішло(злякалась чогось-когось), може десь дітки чимось образили. Попробуйте в розмовах з дитиною акцентувати увагу на хороших сторонах садка: дітки так гарно граються, малюють-ліплять, приїжають лялькові вистави, кожен має свій столик, скоро буде ранок до свята Осені і т.д. Ще випитайте, чому саме не хоче йти. Побавтеся в садок вдома, хай дитина "виховує" медведиків чи ляльок, дотримуйтесь " режимних моментів": сніданок, прогулянка, занняття, обід, сон, "мама прийшла!"
Я ще Денисові казала, що я теж хочу в садок, але мене певно не візьмуть, бо я можу поламати стільчик як сяду... Ще з Денисом я пробувала банальний "підкуп" : напередодні казала, що хто чемно йде в садок, тому буде приз - цукерка(як мама прийде забирати, і вихователька скаже, що Денис був чемний). Той час, що він ходив, то не дуже плакав, але боюсь, що в нас все попереду...
Ще згадала, що як Денис починав плакати, коли вдягала в садок, то я казала, що на вулиці його чекає собачка, бо хоче хліба і ковбаси. Брали то все з собою, Денис ніс і заглядав де собака, потім давав їй їсти. Але на кожне питання "Ми йдемо в садок?" чесно казала так йдемо і відразу відволікала: "А он хлопчик йде в садок, несе машинку. Він ходить в твою групу?" "А он киця сховалася!" Коротше рот в мене не закривався...
Успіху Вам!!! Вірте, що все буде добре..
Дозвольте собі йти по шляху, який робить вас щасливим, не засуджуючи і не картаючи себе за зроблений вибір.