В мене дитина хотіла в садочок. Я їй постійно про садочок розповідала, казала, ти такий чемний, тебе точно візьмуть в садочок.
Водила його по приміщенню садочка, дивились дитячі малюнки, фото з ранків. А як прийшли в садок заяву писати, то він вже казав мама йди, я хочу в групу.
Й з вихователькою нам пощастило, приємна, молода, й дитина моя не плакала, а тішилась.
Водила йго з 9 до 11, але тих вільних годин мені було предостатньо для себе. Потім після садочка йшли в парк.
А потім - стоматит.
Ще знайомий хлопчик старший 3 дні походив - тиждень ОРЗ.
Мені такого садочка не треба.
Й це ще не почалась пора грипів.






З дітками там не грається, іграшок також не бере, не їсть нічого крім кусочка хліба. Тобто процес адаптації в нас просувається дуже і дуже повільно
Але заняття йому подобаються (там всякі танці-співи, малювання, аплікації). Виховательки, не зважаючи на купу всяких негативних моментів, йому теж подобаються і, наскільки я зрозуміла, він їм трохи докучає - скрізь ходить за ними, весь час питає (коли прийде мама? котра вже година?). Вони його навіть скрізь з собою беруть, коли їм кудась треба піти з групи. Марко розказував, що його брала вихователька і до медсесри, і дивитись на новорічні свята інших груп, бо він за нею плакав.
З таким настроєм він не може не хворіти

