А я таки катерорично проти того щоб дитину раніше троьох давати в садок. Це звірство якесь! Нехай йде, нехай адаптовується, нехай звикає. Незнаю як вам, а мені в новому незнайомому колективі завжди не по собі спочатку. Звісно що то минається, вбуваєшся, адаптовуєшся, потім і розставатися не хочеться часто, але ж оті перші дні/тижні коли знайомишся/приглядаєшся/шукаєш однодумців/друзів це ж важко все. Ну не прям аж так до істерик, бо зараз тут будете думати шо я якась відлюдькувата))) І дитини мені шкода, ше назвикається/нахворіється. Мому вже 2 і скільки там на лінієчці.... навіть разу не думала дати дитину в садок. ТИх три роки то єдиний час коли дитина належть лише мамі і я хочу сповна ним насолодитися і хочу щоб дитина ним насолодилася. Бо якшо вірити психологам то багато всіляких неприємностей родом з дитинства, яке нам і не згадати.
Випадки, коли мама змушена з виходити на роботу з фінансових чи інших вагомих причин зараз не говорю)))
