тепер я точно можу сказати, дитина готова до садку, коли сама туди йде, без плачів і криків.
я навіть радію з того, що наші пошуки садочка затягувалися (зокрема й з цієї причини), і бачу, що зараз дитина вже готова до того, щоб залишитися з іншими людьми.
якщо спершу він плакав і кликав маму, потім просто плакав, то тепер спокійно йде і навіть папа сам каже. оскільки ми віддаєм дитину до няньки дуже рідко, то тут точно не звикання. просто подорослішав.