я своє малятко не віддала і не злишила нікому.
може гормони грали, маже матринський інстинкт сильно проявився, не знаю.
але як можна лише заради перкуря і тринділок з подругами залишити дитину - мені й на гадку не приходить.
навіть не говорю про роботу, робота нікуди не втече, фахівець завше знайде собі роботу. то як проміняти спілкування зі своєю лялею на спілкування з перукаркою? :fool3:

невже тая 3-місяна, піврічна, річна дитинка може так остогиднути?
я досить категорична в цій позиції. колись Рижуля мені казала, подивимося що ти скажеш через 2 роки. так от через 2 роки я кажу так само, не розуміючи батьків, які йдуть на гульки без дитини. адже з народженням дитини сім'я стала більшою, залишаючи маля на когось батьки тим самим просто викидають його зі своєї сім'ї. така моя думка.
якщо я зараз думаю про садок, то виключно в інтересах дитини, оскільки бачу, що їй потрібне спілкування з іншими дітками, що вона цікавиться спільною діяльносю з іншими дітками.
я категорично не погоджуюся з Дашею, та теороією, до якої вона прихильна, що маля, тянучись до мами - тим самим показує їй, що мама вже надоїла. нонсенс!