Ми йдемо в садок з наступного тижня. Тепер їй 2,9, вона добре говорить, ходить в туалет, може сама взутись, в дещо і вдягнутись, роздягнутись, може сказати, коли їй холодно, жарко, щось болить і т.д. Рік тому всього цього ще не було.
Я не вважаю садок обов"язковим для дитини, і це класно, якщо мама може забезпечити дитині повноцінне спілкування з іншими дітьми. На жаль, я такого не можу. З цим у нас проблеми. Ми з чоловіком не надто компанійські, у нас не надто багато знайомих та родичів, а таких, що мають дітей, ще менше. Регулярного спілкування з дітьми у доці немає, а вона його дуже хоче. Вона в мене дуже відкрита і комунікабельна. Влітку, то ще більше прогулянок і спілкування з дітьми, взимку то взагалі капець. Ми, по суті, в розвиваючий клуб ходили в першу чергу, щоб спілкуватись з іншими дітьми. І тому, я думаю, що в садку їй повинно бути цікаво. Зараз то вона взагалі дуже горить бажанням йти в садок. Я вперше розповіла їй про садок десь місяців два тому, сказала, що скоро вона буде туди ходити, розказала їй, що це таке, і вона з того моменту кожен день питає, ну коли вже. Спочатку я казала, що піде як тільки навчиться ходити в туалет (бо в нас з тим довго проблема була), так її це так стимульнуло, що вона відразу за два тижні навчилась. Тепер кожного разу, коли сходить в туалет, питає: "Ну коли вже підем в садочок?"

