Курси на вибір

В першому була. Через те і не хочу, щоб була в 2-гому.
Бо як моя дитина прийшла і сказала, що її душа в неділю її кличе в церкву. А моя душа мене туди не кличе. А вона так затято мене в тому переконувала, просто як зазомбована. Мені таке не підходить. Я маю свій погляд на віру. І не хочу, щоб моїй дитині навязувала свій світогляд чужа для неї людина.
Власне, це один із прикладів. І ще було багато таких. От "має, мусиш, зобовязаний" . А я багато з тго що мусиш і має, не вважаю за таке як істиною.

ну тут власне йде суперечка мыж авторитетом батьків, і авторитетом чужих людей.
І ще, дитина може бути зовсім іншою, і її справді душа може кликати, тут нічого не вдієш.
А взагалі вибір школи це вибір батьків, можна дитину перевести в іншу школу.

В мене християнську етику вів вчитель православної церкви московського патріархату,а я вже тоді вважала себе практикуючою грекокатоличкою і це мені не пошкодило.А батьки в цьому питанні мені зовсім нічого не дали,їх ще до тепер можна назвати "теплими атеїстами".Веду до того,що не у всіх дітей батьки можуть прищепити якісь погляди,дати знання про мораль і т.п.,про світогляд...А скільки сімей,де батьки на заробітках...Писати можна багато.Я,особисто,не проти,щоб мої діти відвідували навіть і школу чи садок з таким напрямком.
П.С. Я вчилась в 17 школі Тернополя

Marichka згідна... а я в 15, спільний стадіон))))

ну тут власне йде суперечка мыж авторитетом батьків, і авторитетом чужих людей.
І ще, дитина може бути зовсім іншою, і її справді душа може кликати, тут нічого не вдієш.
А взагалі вибір школи це вибір батьків, можна дитину перевести в іншу школу.

Річ в тім, що у молодшій школі вчитель є дуже вагомим авторитетом для дитини. І дитина ще не завжди здатна відфільтрувати те що справді їй до душі, а що є чужою навязаною думкою.
А Ви б хотіли, щоб світогляд Вашої дитини формувала чужа людина? Якщо я так бачу світ, то я виховую дитину в цьому бачені. І це мені потім пожинати плоди цього виховання, а не вчительці. Коли дитина стане більш дорослою і свідомою, вона сама вибере коли і куди їх ходити. Але я не збираюсь її до цього примушувти і не хочу щоб хтось робив це інший.
А міняти школу за ради одного предмету, який до того ж не обовязковий, вважаю безглуздим. Річ в тім, що школа пішла за тими батьками, які хочуть щоб дітей готували до причастя на уроках, хоч це не входить у програму християнської етики. Я вважаю, що це є порушеням прав моєї дитини. Але на жаль, відстояти ці права не нанісши шкоди не можу. Я вже пробувала підняти це питання на батьківських зборах, і отримала купу зауважень, як це сепур супер, і що батьки не встигають водити дітей у недільну школу і виховувати, а тут це роблять на уроці. Але навіщо їм діти, якщо вони не встигають самого головного - виховати ту дитину, донести до неї що таке добре, а що таке погано. Може варто було б переглянути свою занятість і знайти цей час , а не спихати на школу.
Отож на фоні тих криків, навіть ті батьки з якими я говорила попередньо, і вони теж хотіли змінити цей факультатив, промочали, щоб їх незакльовували. І я вже бачу як на мене дивляться інші батьки. Я не хочу, щоб мою дитину потім через це цькували.
Це на жаль реальність. А у всьому іншому наша школа мені дуже подобається.

моральність, християнські засади і тд це те, що не завчається на уроці, а засвоюється з спостереження за батьками, чи тою ж вчителькою. якщо на уроці їм говорять одне, а вдома дитина бачить інше, що вона з того зрозуміє? якщо батьки не мають часу навчити дитини молитви самі, чи завести в недільну школу, то чи це справді їм потрібне? чи це робиться "бо так тре"?

Чого такого страшного можуть навчити дитину на цих уроках ?

Теоретично ні на уроках християнської етики, ні на уроках математики чи української мови нічого страшного не вчать (для мене правда геометрія була реально страшною, коли я бачила всілякі розрізи і перерізи фігур ) Але навряд чи ви будете заперечувати що багато залежить від особистості самого вчителя, від його поведінки, світогляду, характеру, життєвого досвіду. Загалом етика, як на мене це не те що можна вивчити на уроці, розказати, отримати за це оцінку і сказати, що от я етичний, та ще й християнин. Нерозумію як можна ставити оцінку за Отченаш. Та що там оцінку, нерозумію як можна розказувати Отченаш перед класом для вчительки. ЩО засвоїть дитина, яка бачитиме як вчителька поза уроком, поводиться не так, як розказує про це на уроці?
Готувати до причастя мають батьки, якщо вважають що це потрібно, і вести до причастя дитину тоді, коли вона до того готова, а не тоді коли всі.
Я непригадую подібних уроків в школі, батьки не водили мене до церкви. Я пішла туди сама тоді коли доросла і могла вірити і розуміти що таке віра

тай християнство, то оптимальний варіант прийнятної для людей віри

з чого такі висновки?

висновки мої субєктивні, бо на релігію у мене своя точка зору, тож християнство "на широку ногу" запровадив Костянтин, ( який був язичником і християнство прийняв аж перед смертю, но це не мішало йому приймати участь у Никейських соборах, на яких вони як наші депутати приймали і затверджували християнські закони, а отже оптимально вигідні для себе вибрали, щоб припинити суперечки вибрали найбільш прийнятні закони для всіх)

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

щодо християнської етики, то справді було б добре замінити на лайтовий варіант Релігієзнавства, тобто познайомити дитину з основними релігіями світу, а не нав"язати якусь одну та ще й у своєму варіанті сприйняття) ну це в ідеалі . У нас в 2 класі була етика останнім уроком, ніякої користі чи " некористі)" я не замітила

, ніякої користі чи " некористі)" я не замітила

ну так от! навіщо витрачати 45 хвилин дитячого часу, якщо користь від предмету під великим сумнівом? не краще ввести щось, що і дітям цікавіше і результат не ставиться під такий великий сумнів?

якусь би ейдетику наприклад