Родинний форум "Сімейка"

На днях гуляла із знайомою мамою біля школи. В неї теж дві дівчинка, старша в цьому році йде до школи меньша трохи більше двох рочків. Зайшла розмова про школярів. І вона розповідає таку історію. Що бачила біля школи як чотири чотирикласника били другокласника і вимагали в нього гроші. Щоб він з дому приніс пару сотень гривень. І вона так коментує, що хлопчики з нашого двору з неблагополучних сімей. Як я спитала, чого вона не вмішалась, то сказала, що то не її справа. Вона була з дітьми і їй не до того було. Та старша піде в цю школу, нашо що б потім її дитину переслідували мстиві хлопці.
Я спочатку подумала, що я б так не зробила. Мама аля Брус Увіліс всіх би розкидала, крику наробила б. іт.д. А потім думаю, а як би дійсно потім моя дитина після цього постраждала? Все ж добре подумавши, я вирішила, що в такій ситуації, таки б боронила ту дитину, і мабуть пішла б і в школу до директора і постаралась зв'язатись з батьками дитини. Бо можливо хлопець боїться батькам сказати. А ці хлопчиська, як в такому віці безнаказано будуть таке робити, то що буде далі? Чи не боялась би я пускати свою дитину в школу, де такі справи проходять безнаказано?
А що думають наші мамусі?

ой...я вже неодноразово над таким задумувалась, бо світ тепер дуже жорстокий...Особливо серед дітей і підлітків. Напевне, пішла б поскаржитись директору, як каже Радмилі, подзвонила батькам скривдженого....А загалом. не знаю як поступати в таких ситуаціях...діти тепер мстиві і то " не по-дитячому". Ми вже згодились з чоловіком, що будемо наших діток відводити в секції карате, чи чогось схожого, щоб дитина навчилась постояти за себе. Такий вид спорту є дуже важливим, бо додає дитині впевненості в собі і вчить не пасувати в складних ситуаціях. А ще, мій чоловік постійно розказує старшій, що, як хтось із дітей на вулиці чи в садочку її битиме-то щоб давала здачу. Я спочатку дуже противилась такому вихованню, але бачу, що таки є в цьому правда, бо, як дитина з дитинства навчиться стояти за себе-то й в старшому віці не буде пасувати. Бо все ж починається з того, що забирають лопатки в пісочниці, а потім-гроші в школі чи мобільний телефон...

я не знаю як би повела себе б в такій ситуації.
Якби з малим - точно би боялася, а без малого - не знаю. Не знаю, чи пішла би до директора. Я ж не знаю тих дітей, що би ясказала? Що хлопчик в червоній куртці бився?

Ну, цього літа я була свідком як хлопчики років 8-10 товкли грибок на пісочниці. Скахзала, щоб не ламали - не реагували. Не чекали, чи що? Забрала машинки (дуже педагогічно - зате дієво). Помогло. Але все я робила з великою злістю. Була з малим тоді.
Коли перестали товкти - машинки віддала.


Свому кажу, щоб своє не віддавав, щоб забирав назад, якщо в нього забрали (але вчу і чуже без дозволу не брати), кажу, щоб дава здачу.
Наразі своє не віддає, назад ще не дуже збирає - відразу розстроюється. Здачі теж ще не вміє двати.

Я ще дещо написала, яке перегукується з нашою темою: тут читати

А ще цікаво, що раніше було значно небезпечніше. Згадайте часи розпаду союзу, я ще мала була, а те все переживав на собі мій брат: коли ходили бандами, грабували ларьки, ділили вулиці і могли побити тільки за те, що йдеш не своєю вулицею, коли підлітки бились кастетами і займались рекетом.
Так що наш час ще не найгірший, справді. В нас є велика перевага: ми маємо надзвичайно багато секцій і позашкільних занять, якими зацікавити дітей. Безліч гуртків і різного роду організацій (навіть той самий Пласт-чудова організація!) Головне. думаю, дитина ніколи не навчиться сама за себе постояти, якщо буде сидіти вдома перед телевізором чи комп"ютером. Тільки в товаристві друзів, тільки серед однолітків. І що ще не мало важливо, в молодших класах-бійки це звичне явище і саме тут важливо, щоб дитина вміла дати відпір...Якщо вона в 5-ому класі, скажімо, розбила комусь носа то вже до 11 класу її ніхто не вчепить, бо будуть знати, що вона за себе постоїть...а от бійки в 11-ому це вже більше серйозно...Якщо в 5-ому махають кулаками, то в 11-ому можуть і пляшкою по голові дати. З цього випливає, що дитину треба вчити самозахисту з малку. І ще один фактор: хто має старших братів чи брата-того бояться, бо брат дасть добре поза вуха...

Це я описала вчорашню розмову з чоловіком на цю тему... і 100% з ним погоджуюсь.

Думаю, в таких випадках треба вмішуватись але якось так ефективно. Ну я наприклад не виглядаю на строгу тьотю яка може дати прочухана чотирикласникам... ще й якщо я дитиною, то реально страшно. але щоб розрішити ситуацію не обовязково ж підходити - можна носити свисток і голосно засвистіти, таким чином привернути увагу не тіко тих дітей але й дорослих. або залучити ще когось з дорослих. На крайняк можна стого спитати фамілії забіяк, головне впевнено і офіційно.

і ще хочеться думати, що коли допоможеш чиїсь дитині, то колись хтось допоможе твоїй в скрутній ситуації.

Я вмію так гаркнути, що діє. :D
Так що я б їх розігнала, незалежно, з дитиною я чи ні.
Б"ють чиюсь дитину, і я точно на таке спокійно не дивилася б.
Якби знала, що били б мою, а така сама мама пройшла мимо і нічого не зробила.....Таку "маму" я б не назвала мамою... :mad:

Я не розумію,як можна відвернути очі і пройти мимо ,коли бють дитину,та навіть не дитину ,а взагалі коли когось бють.І що хіба після цього можна спокійно спати і не відчувати себе слабодухою скотиною.Якщо сили не рівні і страшно,то можна ж покликати на допомогу.
Але шо доросла тьотя боялась двох шмаркачів четвертокласників?Та я б їх там порвала :mad:

Колись ще в юності йша собі серед білого дня біля посадки поряд з Прогресом,і до мене нагло чіплявся пяний мужчина,хапав мене за рукава,не давав пройти,отак всі проходили ,озирались і ніхто нічого не казав,якось я вирвалась пішла швидко вперед,чую він за мною шурує,аж потім знову чую БУХ!!!Щось впало важке,озираюсь,а то вже сивий ,можна сказати літній чоловік ,видно дав тому пяничці у вухо,звалив з ніг,копає і каже до мене
-нічого ,нічого,все нормально,йди собі,я з ним розберусь...

А могло би бути по іншому,я тоді насправді налякалась,бо чувак був неадекватний і вже не просто йшов за мною шось там лепетав ,а почав шарпати,що було особливо неприємно.

І в мене була така ситуація, гуляла з малим в калясочці, підійшов ззаду мужик і за каляску взявся, а до мене балакає "як малого звати" і ще щось там, ну явний неадекват. і що робити, каляски з рук не вирву, малого поки витягатиму, то незнати що йому в голову взбреде. аж йшов назустріч мужчина і почав до того мужика балакати, той мужик питає мене "то з тобою?" я кажу так, а сама за каляску і хода поки того забалакують. потім вже далеко була, оглядаюся, а він вже до когось іншого починає чіплятися, типу не було з ким побалакати. а якби не той мужчина, що нагодився, хто зна як би я викручувалась.

Мені так здається. що все починається з малого. ось так витрусили з молодшого школярика гроші, а всі йшли мимо і не бачили. а потім ти в переповненій маршрутці і знов ніхто не бачить. через нашу пасивність більшість впевненні у своїй безкарності. І я погоджуюсь з іншими. А якби Вашу дитину от-так били, а всі відвертались, бо то не їх справа чи в них не має часу?
І ще одна замальовка. розказав тато з нами гуляляв. Що застав в сусыдньому дворы картину, вже на жаль звичну, восьмерічні хлопчаки били свого однолітка, а один знімав на телефон. Той тато розігнав їх.

Згідна що в 90-х було страшніше. Але то були дорослі. чи підлітки. Між дітьми такої жорстокості не було. бились.Але гроші не трусили. І старших поважали. Нам як робили зауваження. то ми зважали. Ми якісь були більш дитячі.