Родинний форум "Сімейка"

Спочатку запитаю, а потім напишу свою думку. Як вважаєте - чи важливо, щоб зошити молодшої школи були охайними? чи варто стільки зусиль прикладати у такому віці, щоб диттина знала де і скільки клітинок пропустити? чи, щоб но-но накреслити в зошиті. а малюнок - взагалі.
як в школі зараз з оцінюванням за охайність\неохайність?

В нас в школі вимоги до зошита є. Нічого малювати не можна, чітко відраховуються клітинки вниз від однієї роботи до іншої і в бік від одного прикладу до іншого. Але є чернетки в яких можна малювати що завгодно. Є вимоги до письма, обов’язково мають бути правильні з’єднання між буквами, нахил букв... В моєї дитини за ведення зошита 8-9 балів стоїть, бо креслить багато і пише не надто охайно, не надто старається акуратно писати.

невже є такі діти які мають 12 за акуратність? знаю що дуже обідно дітям і батькам їхнім коли все правильно написано, особливо з математики, а бали зняті за акуратність( мій син букви старається виводить але ж то не годен рядок букв написати прям супер пупер ( в мене в самої виходить не одна в одну одинаково) то дитина каже ай чого там старатися , все одно вчителька напише " старайся" ......

наразі (може мене колись пробє в іншу сторону) я проти отої зацикленості на оформленні. і навіть на мегаохайності. клітинка сюди, клітинка туди - яка різниця.
це була завжди моя проблема - за поля вийду, закреслю, пропущу дату чи слово відповідь - і пофіг що все правильно, головне неохайно!
не думаю, що це те, що пригодиться дитині в житті. хз чи після школи вони ще ту ручку візьмуть - я не памятаю, коли вже писала
наразв, якщо ми все таки підемо в школу, спробую налаштувати дитину, що головне - результат, а не оформлення. ну і що оцінки то тільки для вчителів
тут написано трішки розгорнутіше схожі думки

А я думаю, що охайність - це важливо. Нас цьому в школі навчали і в житті воно таки стає у нагоді. Майже на кожній роботі є справа з паперами і таки краще, коли все виглядає акуратно. Для мене, особисто, це відіграє роль. Можливо, в майбутньому електронні гаджети і витіснять ручку (хоча я сумніваюся), і нашим дітям це вже не знадобиться... Але колись казали, що і традиційні ЗМІ зникнуть з приходом інтернету

Як я страждала в молодшій школі від тої охайності Мені вчителька навіть рвала зошити і кидалася ними в мене, казала, що ще не бачила, щоб хтось так жахливо писав. А я мало того що лівша перевчена, то ще й дуже неуважна була і спішила завжди, і зір мала поганий, то в мене ті зошити справді були такими жахливими, і почерк нестерпний, і ще все закреслено триста раз, і клітинок/лінійок відступлено більше/менше... Як згадаю ті жахи І було дуже обідно, що з математики завжди мала 4 за скреслення і поганий почерк, хоча все було написано добре.
А потім класу з п"ятого вже не дуже на те зважали, казали, аби було розбірливо написано та й ладно. І жити мені стало аж легше.
І я згідна з Таранькою, що це все загалом такі дурниці ті зошити, скреслення, кількість клітинок. Тільки зайве дітей травмують і принижують через це. А воно ні на що потім в житті абсолютно не впливає.
І до речі, дуже часто, діти в молодшій школі, які гарно і акуратно пишуть, потім не дуже добре вчаться вже в середніх і старших класах. Бо ті діти, які дуже розумні, в них думка як правило так швидко біжить, що вони не встигають за нею, і не можуть отак просто заспокоїтись і виводити годинами ті букви. Зрештою, їм це просто нецікаво. Моя мама вчителька і казала не раз, що у найгірших учнів, особливо в дівчат, не дуже обдарованих до науки, дуже часто такі гарні почерка, такі буквочки рівненькі, хоч на виставку бери, але толку з того.
Звісно, це не стосується всіх без винятку. Є дітки і розумні, і ще пишуть охайно й красиво.
Але про охайність і акуратність, то я б не пов"язувала це з скресленнями і виходом на поля. Неохайний зошит це зошит порваний і в жирних плямах. А скреслення і вихід за поля це взагалі просто робочі моменти. А в кого почерк поганий, то він, швидше за все, такий вже і буде на все життя. І не треба робити з того трагедій. То вже дійсно не ті часи, професії писаря вже немає

Думаю, що треба старатися самому але до цього важко дитині самій дійти. переважно їм важкувато дається та акуратність в зошитах. так і в мої малої вона просто не бачить в цьому проблеми...і я трохи говорю а трохи і мовчу бо сама пробувала в чорновому варіанті написати правильно ті прописи то мені дужееее далеко до ідеального почерку. ну вже так воно є, але писати любила дуже і вірші писала і оповідання, подружкам писала листи дуже багато і часто(але мій почерк то не кожний може зрозуміти і прочитати) так воно вже є. Просто хочу щоб мала трошки більше любила саме письмо а почерк виробиться а з ним і охайність.

та ну важливо - де ше в житті пригодилося отих дві клітинки зверху, чотири збоку і тд ? може тоді зразу навчати і які поля мають мати листки а4, а то як в дитинстві не навчиш, то ше рефератів не навчиться оформляти
смішки смішками, але як на мене багато дітей втрачають інтерес до самого процесу навчання, через оці дурнуваті правила і вимоги. замість отримувати насолоду від того, що вона розвязала задачу і в захоплені написала її, тре себе стримати - і налаштуватися на ті клітинки
, відступи, шо за чим йде, ше не забути слово відповідь, домашня робота - то ж найголовніше. помилилася - виривай сторінку і переписуй - бо ж закреслення то занижена оцінка. якщо спроектувати на життя, то виходить, що коли зробив помилку - починай спочатку, а не виправився і йди далі. так і втрачається інтерес і інтузіазм
або спочатку в чернетці писати - а потім марудне переписування
я особисто взагалі не розумію нащо в молодших класах оті каліграфічні букви. я б їх виділила окремим уроком, як каліграфію - вміння всякі отакі закручені букви писати, можна і ієрогліфи додати - все для розвитку моторики.
в мене теж після 5 класу перестали зважати на почерк і половина моїх букв плавно стали друковані. я багато читала і чила друкованими буквами, а не писаним а тепер чесно-чесно признайтеся, хто де оті писані букви вимагав? крім школи. про універ взагалі мовчу - після шкільних вимог перший семестр шок - вимог нема, зошит твій і тільки твій, головне результат. так до чого готує школа?

про традиційні змі - років 5 не купую паперових газет і не дивлюсь тв. для мене змі тепер тільки через інет :)

в універі важливо об були конспекти а як вони написані то взагалі неважливо, у мене подружка так скорочувала, що без неї конспект був нечитабельний))) а всі реферати і ІНДЗ то друковані мали бути .... в школі ж теж ті вимоги лиш в початкових класах, я цілком погоджуюся з Таранькою, я лиш щоденники заповняю, а ще як сп проводила то все писала)) а так то й не тре нічого, особливо мене вбиває що в математиці мин року в задачі ми ставили крапку з комою в поясненні а зараз тре ставити крапку скажіть от хто то придумує??? а ставити крапку після домашня чи класна робота не можна))) бо то помилка.... хто то все видумує???? і для чого???

Спочатку в школі я дуже-предуже погано писала (ну і до цих пір як курка лапою, інколи соромно за себе . Але моя перша вчителька яку я дуже любила і вона мене на зауваження інших вчителів казала, що Ленін теж погано писав, але став таким знаменитим То в мене з цього приводу напргу не було. А пізніше в зошитах листки ЧОМУСЬ були постійно загнуті, в мене по вихідних було навіть урочисте розгладжування їх праскою, але це не допомагало В інституті те саме, одного разу навіть викладач сказав, що як може бути в такої гарної дівчини такий страшний зошит з загнутими листами. В той час коли мої одногрупниці виводили на лекції конспект 4 різними пастами я писала так, що тільки мені можна було прочитати ( деколи і не вдавалося ). Не те що я якась неряшлива чи люблю таке, ну не виходило в мене охайно, хоч і носила завжди в папці і т.д. і для мене то не складало проблеми. Звичайно хочеться, щоб діти були ліпші ніж батьки, але мучити по цьому поводу не буду.