Радмила » 12 вересня 2016, 11:45
В мене таке враження, що ми з того Союзу взагалі ще мозгами не вийшли.
Все те саме, ті самі лінійки по понеділках, тільки тоді діти співали гімн Союзу, зараз України, колись ті галстуки у всіх, тепер всім вишиванки наказують вдягати, так наче іншого святкового одягу в дітей не має. Колись всі вчили партійні тези, тепер молитви в обов'язковому порядку. Нічого не змінилось. Всі дружно не на парад, а на причастя. Що для мене взагалі абсурдно, спочатку всім класом на сповідь. Потім на причастя. Де в тому духовність? Коли такі таїнства, які є глибоко особистим, а тут всі дружно і примусово.
Я б більше сказала, в мене не так багато досвіду - лише дві школи. Але і там, і там ХР ет, ведуть зі спрямуваням греко-католицьким, і там, і там і на лінійках. і на причастя готують в греко-католицький храм. Висновок напрошується, про доволі таки агресивне і нав'язливе здобування собі прихожан, а аж ніяк про те, що дбають про духовність дітей.
Як на мене то найкраще замість вчення молитов, мала б вести той урок шкільний психолог, вела з дітьми треніг спілкування, тренінг емоцій.
До мене діти приходять на заняття, вони елементарних речей не знають, що таке емоції, як вони виражаються у їх житті, а що відчуває інша людина, а як правильно говорити з іншими, як поспівчувати, як з конфлікту вийти. Ми в Літній школі проходили емоції, то в мене один хлопчик, він крім слова у мене все класно. і я не знаю чи я таке відчував , більше нічого сказати не міг. Вже після кількох занять. він зміг аналізувати свої події в житті. співставляти свій досвід, говорити більше про себе. Презентувати себе. Ось що потрібно дітям. То це кілька занять, а якби як урок, якби постійно з дітьми над цим працювати. наскільки б в них був розвинутий той емоційний інтелект, і класи були б дружнішими, і діти спокійнішими, та багато чого можна робити було б на таких уроках профілактично.
А молитву мають в сімї вчити і недільній школі при церкві , а не в школі, порушуючи цим Конституцію України.

Щастя є