Вишиванка в школі - як символ патріотизму

[гра з вогнем]

Формування внутрішнього стану відбувається за рахунок зовнішніх образів, я вже це писала.
Нехтувати вишиванкою, яка уже є символом України, українця, це фактично нехтувати свою історію. Так патріотів не виховують.

Звісно не вишиванкою одною. Але оскільки мова йшла в руслі, "а чому в інших такої пристрасті до одягу нема, а нам нав'язують", то захотілося сказати, що є й у інших.
При цьому значно масштабніше ніж у нас. Наприклад, індійці носять свої сарі постійно, на свято і на повсякдень, хоча б, здавалося, є багато іншого зручного одягу.
Ті ж самі шотландці, хлопчики стоять у спідничках та усміхаються, хоча напевно хлопчику важче вдягнути спідничку ніж сорочечку. У них є повага до свого народу, історії самобутності. Вони ототожнюють себе з своїми, у т.ч. й завдяки одягу. Ненависній зовнішній заміні внутрішнього стану? Насправді саме цей, зовнішній виявив, багато в чому формує й внутрішній стан.

Ось тому і виникло у мене запитання озвучене у першому дописі, тому я й хочу показати, що "мода на вишиванки" не має стосунку до того одягти вишиванку чи ні.

Вишиванку можна любити чи не любити, носити чи тримати у шафі як реліквію, але негативно висловлюватися про носіння вишиванки, про культуру цього символу, це гребувати важливою складовою виховання українця, виховання людини, якій жити в незалежній Україні.

[Dolorosa]

TaniaPicaSSo я не проти змін, але хай буде вишиванка як символ і вишивка як елемент декору, а якраз більшість намагаються напялити на себе домотканне полотно, змішуючи вкупу поняття автентично, екологічно і типу модно, а керує цим всім ключове, бо сусід, кума і т.д вже носить.
я от вишила малій, собі почала, але за досить довгий час, що вишиванка висить у шафі, я не знайшла доречної нагоди вдягнути в неї дитину, ну реально, якось не то, просто вдягнути як звичайний одяг

[Радмила]

Одягнути вишиванку не має ніякого стосунку до бути патріотом України. Для мене в цьому крапка.
Так само як не має права людина , яка виїхала за межі країни вчити того хто тут живе , що значить бути патріотом .
Першим пунктом бути патріотом, означає жити на своїй землі, жити не зважаючи ні на що.
Хочу нагадати Вам, що справжні патріоти своєї землі, пережили війну, але не залишили своїх домівок і зараз живуть там (я маю на увазі Схід) хоч багатьом їм нелегко, працюють розвиваючи свої міста, відновлюють зруйноване. А наші вишиванкові патріоти повиїжали світ за очі, і розказують, про те як вони люблять свою країну.

Тому не плутайте зовнішні атрибути із патріотизмом. Бути патріотом, ще раз повторю, це жити на своїй землі. Це берегти природу. настільки, наскільки це можливо, від простого не забруднювати, і сортування сміття, до приймання участі в різних екологічних заходах і організації їх, це працювати на благо своєї країни, розвиваючи її, кожному в своїй сфері, бо працючи ми всі разом створюємо її економіку, це платити податки, хоч і усвідомлюючи що їх багато розкрадають, але все рівно платити, бо з них же і утримуюсть пенсіонери, соціальні категорії, а також школи. лікарні .... , розвивається країна, будуться дороги... Це покращувати життя людей , займатись благодійною діяльністю, займатись просвітою, або допомагати талановитим дітям та молоді. Оце значить бути патріотом. А вдіти вишиванку чи постояти гімн поспівати, і виїхати з країни чи відправити чоловіка, чи мріяти, якби то з тої країни забрати ноги, то це просто долучитись до моди і не більше.

[TYulia]

Одягнути вишиванку не має ніякого стосунку до бути патріотом України. Для мене в цьому крапка.
Так само як не має права людина , яка виїхала за межі країни вчити того хто тут живе , що значить бути патріотом .
Першим пунктом бути патріотом, означає жити на своїй землі, жити не зважаючи ні на що.
.

НЕ погоджуюсь. Люди виїжджають бо шукають кращого життя, можливостей і до патріотизму це ніяк не відноситься.

[erinaceus]

Радмила +100500!
Аналогічне писала в своїй темі декілька місяців назад, але тема так і не розвинулася...

http://forum.mamusi.org.ua/viewtopic.php?f=194&t=11241&p=325198&hilit=%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC#p325198

[гра з вогнем]

:)
коли завершуються аргументи, переходять на особистості

Гадаю, всі ми маємо право висловлювати свої думки та бачення.
Я вкотре хотіла б повернутися до того, звідки тема почалася. А саме до того, що в інших націй змалечку виховують шанобливе ставлення до своїх символів і це дає вагому результати. Діти виховані на "моді" на вишиванках, або хоча б без спротиву до них, будуть відрізнятися від дітей, котрим закладають, що вишиванка то лиш данина моді та "гнилий" патріотизм.
Згодом ці діти виростуть і, навіть, якщо змінять країну проживання, будуть з шаною відкликатися про Батьківщину, будуть перейматися її долею та в міру можливостей допомагати. З мого погляду це значно краще, аніж нити, як все погано, підтримувати цінності антимайдану, та хаяти владу.

[Радмила]

На особистості перша перейшла ти.

Дискусію подовжувати не бачу змісту. Я свою точку зору я висказала.
Для всіх хто хоче більше розібратись в темі патріотизму, націоналізму рекомендую почитати книгу видатного німецького психотерапевта, соціолога Єріха Фромма " Бегство от свободы". Дуже хороша книга, не знаю чи є в українському перекладі.
Якщо коротко , то
"Эрих Фромм выделил три типичных механизма бегства от свободы, характерных для современного общества:
авторитаризм;
разрушительность (деструктивность);
автоматизирующий конформизм.
Под авторитаризмом Э. Фромм понимал комплекс садомазохистических отношений различного социального масштаба. Такие садомазохистические отношения выражают тенденции отказа от независимости своей личности и стремление слить свое «Я» с кем-нибудь или с чем-нибудь внешним, чтобы таким образом обрести силу, недостающую самому индивиду. Иными словами, индивид ищет новые, «вторичные» узы взамен утраченных первичных
Разрушительность (деструктивность) по Э. Фромму необходимо отличать от садомазохистских стремлений, хотя они по большей части бывают взаимосвязаны. Разрушительность отличается тем, что ее целью является не активный или пассивный симбиоз, а уничтожение, устранение объекта. Хотя разрушительность основана на том же бессилии и изоляции индивида, здесь избавление от чувства бессилия по отношению к окружающему миру достигается разрушением этого мира. Если садизм стремится усилить одинокого индивида за счет его господства над другими, то разрушительность - за счет ликвидации любой внешней угрозы. Конечно, в случае полного триумфа разрушитель окажется совершенно одиноким, но это будет «блестящее» одиночество, в котором ему не будут угрожать никакие внешние силы. Разрушить мир - последняя, отчаянная попытка не дать миру разрушить себя.
Кроме авторитаризма и разрушительности человек может попытаться избавиться от одиночества и отчужденности путем абсолютного подчинения социальным нормам, становясь точно таким же, как и все другие. Э. Фромм считал, что подобная потеря индивидуальности путем автоматизирующего конформизма укоренилась в социальном характере большинства современных людей.
Трем способам бегства от свободы Э. Фромм противопоставил спонтанную активность как свободную деятельность личности, которая может проявляться в эмоциональной, интеллектуальной и чувственной жизни человека, а также и в его воле.
ссилка на статтю

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

А все інше в книзі.

[taranjka]

гра з вогнем мені в школі "прививали" любов до вишиванки, шкільні свята в вишиванках, і рушник вишиванийи і тд. А результат? Оце моє ставлення до вишиванок)))
Коли якийсь празник в Тернополі - людей в вишиванках дофіга (Ну так, комусь завжди мало) - і п'яних і тверезих, і тих що під кущами гадять і бють дітей, бо ті не струнко ходять. Дивлячись на це з середини до вишиванки і патріотизму починаєш ставитися інакше.
Може в тебе в школі було інакше, але там де я вчилася, різні свята і інші урочистості для дітей чи з їх участю - суцільна каторга. І якраз на такі штуки і "просять" вдягати вишиванку. З часом вона і асоціюється з чимось виснажливим, занудним.

[гра з вогнем]

taranjka, мені не прививали в школі. я, напевне, вчилася раніше ніж ти.
у нас було народознавство один рік, якраз після того як російську з предметів забрали, це був гарний урок.

я погоджуюся, що можливо ставлення до української символіки формують не так як би хотілося, але при цьому значення цих символів у вихованні все рівно залишається важливим.
мене одинаково турбує нешанобливе ставлення до вишиванке і негідна поведінка у вишиванці.
я б воліла, щоб одягнувши вишиванку дійсно відчувався настрій свята, піднесення, але не всім дано... або не всім треба, або ще щось.
але тим не менше це непривід погано відкликатися чи применшувати значення вишиванки у становленні патріотизму.

така моя думка.

[taranjka]

одягнувши вишиванку дійсно відчувався настрій свята, піднесення, але не всім дано... або не всім треба, або ще щось.

ну от мені не дано, не відчуваю я ніяких піднесених відчуттів до цього одягу, коли мені починають розказувати про значення символів взагалі стає смішно. ну і що, що в це вірили мої предки? колись і в десяток богів вірили. моїм ставленням до вишиванок будуть вимірювати рівень мого патріотизму?