Катю, я вже кілька разів про це тут в різних темах писала. тяжко-важко, але доводиться.
в нас хіт - це гра пальчиками. малий керує - пальчик піде туди, скаже те, а його мама не дозволить і так далі. вже ніхто в домі (я, чоловік, моя сестра і мама з татом) не хоче чути про ті пальчики
мрію про садочок - хоч би вдало
часом приходить натхнення, але частіше я тягну малого з будь-якого приводу в місто, він втомиться на прогулянці і вдома більше грається сам
може це тому, що зі мною ніхто не грався - не мали часу. і я тепер теж хапаюся за будь-яку роботу аби тільки не гратися