А може просто не поспішати, прийде час - і почне розуміти зміст
Я для себе такі висновки зробила по читанню:
- в першу чергу треба читати самому, багато читати дітям і отримувати від цього задоволення
- далі найважливіше навчити складати склади. Але як тільки дитина це зможе - вона зможе читати.
- і ,як на мене, потрібно "не нагружати" дитину навчанням
А по-трошку "щупати почву", коли дитина буде готова - вона за короткий термін опанує все, що треба.
З мого досвіду:
Ясю я взагалі не вчила. Мої родичі в шоці від "безвідповідальної мами"
по-троху Ясю вчили, але так як ми живемо в різних містах, це було рідко і не систематично. Правда я вчила Ясю писати, десь прочитала, що дитину варто спочатку вчити писати, а потім вже читати. Певно, щось в цьому є.
В результаті Яся перед першим класом тільки навчилася читати, ще не знаючи всіх букв. Але вже на перших зборах вчителька хвалила Ясю, що вона краще всіх читає і казала, щоб всі батьки так з дітьми займалися, як ми з нею
З Яріком така історія: йому зараз 5 с половиною. Букв майже не знає, але читати вже навчився
тобто йому треба спочатку по черзі назвати окремо букви, тоді він без проблем зліпить в слово.
Доречі, Яся дуже довго не могла зєднати букви в склади. А Ярік це зробив буквально в перший раз, як його спитали.
Олеся, я так розумію в тебе малий називає слово повністю, але не може його зрозуміти, так? А може попросити його повторити? В мене в Яріка схоже: коли він перший раз називає слово, відчувається, що він зараз весь поглинутий зєднанням букв і не задумується про зміст. Я тоді його перепитую один-два рази - тоді до нього "доходить".