Річ в тім, що знати, як ті чи інші предмети називаються іншою мовою зовсім не веде до володіння цією мовою. Важливо вміти зрозуміти сказане/прочитане і вміти висловитись самому. Якщо дитину навчати такими методами, щоб вона знала 10 слів, але з них могла елементарно щось зліпити, це одне, а можна знати 100 різних іменників і ще стільки ж прикметників, а толку з того не буде ніякого. І коли дитина почне вивчати вже мову в школі, знання тих слів зовсім не дасть їй фори над іншими учнями, які будуть вчити мову з нуля.
Дивитися мультики, по можливості розмовляти з дитиною іноземною, вчити її сприймати мову на слух і головне розуміти зміст - все це звісно дасть свої плоди. А то часом дитина і знає купу віршиків, і порахувати вміє, а толку з того ніякого, бо вона то просто завчила фонетично, як набір звуків, не вникаючи в зміст.
Не хотіла нікого образити. Може всі і без мене то знають, але у мене склалося враження, що для багатьох дуже важливо, щоб дитина вивчила якомога більше слів іноземною і чим пораніше, ще до того як рідною навчиться говорити. Тому захотілося висловитися і собі
